Прокуратура Грузії розпочала розслідування порушення під час парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня.

Напередодні президентка країни Саломе Зурабішвілі заявила, що голосування було сфальсифіковане,  та закликала переглянути результати та провести міжнародне розслідування.

Ввечері 29 жовтня грузинські студенти влаштували протест біля будівлі парламенту в Тбілісі, щоб висловити невдоволення підсумками парламентських виборів.

Західні політики засудили масові порушення під час голосування.

Чи можливе скасування результатів і призначення перевиборів до грузинського парламенту та які подальші варіанти розвитку події у Грузії, Факти ICTV розпитали ексміністра з питань примирення і громадянської рівноправності (2012-2016) Грузії, конфліктолога, експерта з регіональної, зовнішньої та внутрішньої політики Грузії Паата Закареішвілі.

Розслідування порушень на виборах у Грузії

Прокуратура Грузії розпочала розслідування за статтею вплив на волевиявлення виборців та/або порушення таємниці голосування (ст. 164 п. 3 КК Грузії).

31 жовтня президентку Грузії Саломе Зурабішвілі чекають у відомстві, прокурори вважають, що вона володіє доказами щодо можливої фальсифікації парламентських виборів 2024 року.

За словами експерта з регіональної, зовнішньої та внутрішньої політики Грузії Паата Закареішвілі, представники Грузинської мрії можуть мати зв’язки будь-де і намагатися тиснути на президентку Саломе Зурабішвілі. Проте в неї, найімовірніше, є неспростовні докази порушень під час виборів.

– Прокуратура викликала президента Зурабішвілі на допит, щоб з’ясувати, як саме були сфальсифіковані вибори. Тобто атака буде і в сторону тих, хто буде казати, що вибори були фальсифіковані. Тому потрібні дуже серйозні докази, що частина голосів із цих 54% були сфальсифіковані. І я думаю, що у президента є ці докази, – сказав він.

Реакція світової спільноти

Європейські парламентарі закликали Європейський Союз не визнавати результати парламентських виборів у Грузії.

Звернення підписали голови комітетів у закордонних та європейських справах Німеччини, Литви, Естонії, Латвії, Ірландії, України, Польщі, Канади, а також віцеспікер парламенту Швеції й один євродепутат.

Пізніше Канада та Швеція оголосили про зміни у відносинах із Грузією після повідомлень про численні порушення на виборах. Обидві країни висловили занепокоєння щодо чесності виборчого процесу.

До розслідування порушень на парламентських виборах закликали президент США Джо Байден та верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

Проте, за словами експерта, партія Грузинська мрія не зважає на думку світової спільноти. І той факт, що депутати опозиції хочуть відмовитися від своїх мандатів, зіграє тільки на руку Грузинській мрії.

– Якщо Грузинська мрія буде сама в парламенті, у неї не буде проблем ухвалювати свої закони, це будуть фінансові питання, бюджет, уряд. Єдине, що вони не зможуть зробити – це поміняти конституцію, – сказав він.

Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе вже заявив, що уряд країни буде затверджено, попри відмову опозиції визнавати результати голосування.

Протести в Грузії

29 жовтня грузинські студенти влаштували протест біля будівлі парламенту у Тбілісі, щоб висловити невдоволення підсумками виборів.

Студенти зібралися біля першого корпусу ТДУ ім. Джавахішвілі й пішки дійшли до проспекту Руставелі, де 28 жовтня опозиція заявила, що не визнає вибори легітимними й вимагає проведення повторного голосування.

За словами експерта з регіональної, зовнішньої та внутрішньої політики на голову партії Грузинська мрія Бідзіна Іванішвілі може вплинути лише народ.

– Народ може вплинути на Іванішвілі. Він може відчути, що втрачає більше ніж отримує, і це дійсно може вплинути на нього й тоді Іванішвілі може дати наказ Центральній виборчій комісії, щоб вони признали фальсифікації і, наприклад, якщо не йти на нові вибори, то хоча б заново перерахувати голоси, – зазначив експерт.

Паата Закареішвілі зазначив, що звичайні мітинги студентів можуть перерости у більш масштабніші протести, й Грузія вже мала такий досвід під час Революції роз у 2003 році.

Жителі Грузії були обурені важким економічним становищем у країні та корупцією. Але основним мотивом протестів тоді були фальсифікації на парламентських виборах 2 листопада 2003 року.

І вже 22 листопада президент Едуард Шеварднадзе склав свої повноваження, і керівництво країни перейшло до опозиціонерів на чолі з Міхеїлом Саакашвілі.

– Йому довелося піти, довелося поступитися, через масові протести. А інші варіанти, я думаю, що Грузинська мрія навіть не буде помічати. Їм абсолютно байдуже, що скаже міжнародна спільнота та Євросоюз, – зазначив політолог.

Доля Грузії в ЄС

Після того, як у червні 2024 року грузинський парламент прийняв злизаний із російського Закон про іноагентів, а у вересні остаточно схвалили Закон про заборону пропаганди ЛГБТ, Європейська рада зупинила процес вступу країни до Євросоюзу. 

Якщо, попри протести та масову недовіру до виборів парламенту Грузії 2024, Грузинська мрія таки стане до влади, Євросоюз може повністю припинити процес вступу Грузії, каже Закареішвілі.

– Процес вступу в ЄС вже призупинений. Усі чекали результатів виборів. І ці результати не на користь демократії, тому цей процес не буде відновлений. Ба більше, Євросоюз, найімовірніше, взагалі скасує процес вступу Грузії до ЄС, – наголосив експерт.

Нині ситуація в Грузії досить напружена. Попри те, що минає вже пʼятий день після виборів у Грузії, Центральна виборча комісія й досі не опублікувала остаточних результатів виборів.

Новий парламент має стати до обовʼязків не більше ніж за два тижні, після оголошення остаточних результатів виборів.

Тож експерт з регіональної, зовнішньої та внутрішньої політики Грузії Паата Закареішвілі не втрачає надії, що кінцеві результати ЦВК будуть відрізнятися від попередніх.