Наприкінці місяця буде рік, як я вийшла заміж.

Рік назад я стояла перед коханим у прекрасній весільній сукні. Ми були такі щасливі та закохані. Гості ще довго ділилися з нами приємними враженнями з церемонії, яка була організована ідеально.

Я хотіла згадувати кожну деталь того дня, але стрес змусив мене все забути. Весілля пройшло дуже швидко, але весь цей рік нам обом було що згадати. Тепер я шкодую, бо підготовка зайняла більше року і коштувала чималих грошей. Той, хто виходив заміж, знає, про що я.

Якби хтось сказав в день мого весілля, рік тому, що я розлучусь через 12 місяців, я б, мабуть, розсміялася йому в обличчя.

З Іваном ми зустрічалися цілих сім років. Погодьтесь, це зовсім не мало. Ми розуміли один одного з пів слова. А як за нас раділи батьки, адже ми стільки часу до цього йшли. В своїх мріях я вже бачила нас з Іваном і з маленькими дітками поруч. Все розвалилося в один “прекрасний” день…

Іван хоче розлучення. Вже кілька місяців у нього є нова жінка, з якою він познайомився на роботі. Вона прийшла до нього на стажування, і вони настільки зблизились, що він мене зрадив. Я б, напевно, пробачила його, якби це було лише раз – ну погарячкував, але його роман тривав тижнями. Каже, що закоханий, і ніколи в житті ще не почувався таким щасливим. Він зібрав свої речі і переїхав до коханки.

Я не можу прийняти це. Я весь час думаю, де я помилилася. Що я зробила неправильно, що Іван почав шукати щастя в іншому місці.

Я не є, і ніколи не була сварливою дружиною, яка завжди чіпляється за будь що до чоловіка. Я вмію готувати, я доглядаю за собою. Мені навіть в голову не приходить, в чому моя вина.

У мене є робота, яка повністю мене забезпечує. Я не примушувала його до весілля. Він сам вирішив зробити мені пропозицію руки та серця. А тепер ось так вчинив?

Мати і батько Івана тиснуть на нього, щоб той заспокоївся і повернувся до мене, але він нікого не слухає. Ця жінка є для нього найголовнішою, і він здатний відрізатися від усієї родини, лише щоб бути з нею. Я цього не можу зрозуміти. Він хоче викинути майже 8 років нашого спільного життя в смітник. В мене немає слів…

Я думаю, чи дозволю йому повернутися, якщо він схаменеться. Відповідь – так. Я не хочу цього розлучення, я не хочу, щоб Іван перестав бути моїм чоловіком.

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook