— Ой, синочку, тепер у нас точно все буде у шоколаді! – мати влетіла в квартиру, тільки-но Матвій встиг відчинити двері.

Чоловік посміхнувся, очікуючи, що вона зараз повідомить новину про те, що їй дали черговий кредит на бізнес, який з великими труднощами тримався на плаву.

— Та пощастило твоєму братові! – радісно потираючи долоні, повідомила жінка. – Зумів-таки він уламати Христину, і вона погодилася вийти за нього заміж.

— Ну, погодилася, і що з того? – Матвій незрозуміло глянув на щасливу матір.

— Чи забув, яка в неї сім’я? – з гордим виглядом промовила Ангеліна Євгенівна. – Тато – відомий бізнесмен у місті, а мама тримає салони краси. Ох, зараз заживемо!

Те, що в них є гроші, не означає, що вони будуть і в тебе, – засміявся чоловік у відповідь.

Слова старшого сина зачепили жінку за болюче. Вона з образою зиркнула на Матвія, який з легкої руки розбив усі її мрії.

— Загалом, я вирішила сама сплатити за весілля! – чекаючи на похвалу, урочистим тоном повідомила Ангеліна Євгенівна.

— Ти з глузду з’їхала? – новина про те, що мати вирішила звалити на себе оплату урочистостей, вразила його. – На що ти збиралася її справляти? Це ж просто РАГС та кафешка.

— Кредит візьму. Мені під бізнес п’ятсот тисяч точно дадуть. Я вже дізналася, думаю, що в цю суму ми точно вкладемося, – посміхнулася жінка.

— Навіщо ти вирішила взяти весілля на себе? – спитав Матвій, бажаючи зрозуміти, чому мати власними руками навалює на себе величезний кредит.

— Хочу показати новим родичам, що ми не якісь там жебраки, як вони думають! – Ангеліна Євгенівна самовпевнено поправила зачіску. — Слухай, а ти скинутись не бажаєш? – несподівано додала вона.

— Ні, своє весілля не грав, а чуже тим більше не хочу, – з усмішкою промовив чоловік.

Усвідомивши, що їй доведеться однією розбиратися з весільною урочистістю, мати трохи поникла. Весілля молодшого сина Єгора вилилося в неї в копійчину. З жалем вона зрозуміла, що п’ятсотьма тисячами тут і не пахло.

Щоб не впасти в очах нових сватів, Ангеліна Євгенівна позаймала у рідних та друзів ще двісті тисяч.

На одруженні вона і зовсім вирішила відзначитися і піднесла синові та невісці путівки у весільну подорож.

Матвій здивовано перезирнувся з дружиною, яка теж була в курсі того, що Ангеліна Євгенівна занурилась у борги.

Новоспечене подружжя після весілля відлетіло відпочивати, а мати почала думати над тим, як їй розправитися з боргами.

На нещастя жінки, пара довго не проіснувала. Христина через нісенітницю посварилася з батьками, які різко перестали спонсорувати безбідне життя дочки та зятя.

За цей час парочка звикла ні в чому собі не відмовляти, тож дівчина відправила Єгора до матері по гроші.

— Звідки у моєї матері гроші? – Засміявся у відповідь чоловік.

— Є! Весілля ж вона якось сплатила! – нагадала чоловікові Христина.

Саме з цією метою молодший син відвідав Ангеліну Євгенівну. Мати, дізнавшись, навіщо прийшов Єгор, злякалася:

— Я вся у боргах, як у шовках. Де я тобі візьму гроші?

— Тисяч п’ятдесять хоча б, – продовжував канючити чоловік.

— Хоча б? – пирхнула Ангеліна Євгенівна. – У мене і ста гривень зараз на картах немає! Зверніться до сват…

— Смієшся чи що? Якби вони давали, я б до тебе точно не прийшов, – нервово викинув Єгор.

— Нічим не можу допомогти. Візьми кредит, – спантеличено відповіла мати.

— Я там стільки винен, що ніхто мені нічого не дасть у найближчі десять років, – насупився чоловік.

Ангеліна Євгенівна не промовила жодного слова. Бажаючи показати синові, що вона нічого не може вдіяти, жінка мовчки розвела руками.

— Ти розумієш, якщо я не принесу грошей, Христина втече від мене? – мало не плачучи промовив Єгор. – На коні моє сімейне щастя! Невже ти не можеш це зрозуміти?

Звістка про те, що відсутність грошей може зруйнувати сім’ю улюбленого сина, жінка завмерла на місці.

— У мене є один варіант! – вона радісно сплеснула руками і побігла дзвонити Матвієві.

Однак на дзвінок відповіла невістка Софія, яка повідомила свекруху про те, що її син забув телефон удома.

— У мене термінова справа! – Заголосила в слухавку Ангеліна Євгенівна.

— Може, я вам зможу допомогти? – запропонувала жінка.

— Так! ти можеш! Візьми кредит. Брат твого чоловіка потребує допомоги! – Суворим тоном повідомила свекруха. – Біжи прямо зараз!

— Куди бігти? – Здивувалася невістка, яка ще не сказала родичці ні так, ні ні.

— У першу ж фінансову організацію, що трапиться! Бери, скільки дадуть, але проси якнайбільше. По максимуму! – наказала жінці Ангеліна Євгенівна.

— Навіщо вам такі гроші? – прийшовши до тями, поцікавилася Софія.

— Не мені, а братові твого чоловіка! Єгору потрібна допомога! Через відсутність грошей може розвалитися його шлюб!

— Через відсутність грошей може розвалитися будь-який шлюб, тому для вашого сина буде краще, якщо ви порадите йому шукати роботу, а не сидіти на чужій шиї, – сухо констатувала Софія, тим самим натякаючи на те, що жодного кредиту для Єгора вона брати не збирається.

— Якщо не збираєшся нам допомагати, тоді навіщо морочиш мені голову? – сердито вигукнула свекруха. – Винюхала все і відмовила. Та вже… родичку Бог послав…

Софія не встигла заперечити свекрусі, бо почула у слухавці короткі гудки і зрозуміла, що та не збиралася продовжувати розмову.

Тоді жінка подумала про те, що їй пощастило, що чоловіка не було вдома, інакше він міг би піддатися на вмовляння Ангеліни Євгенівни.

Однак Софія і не здогадувалася, що мати, дізнавшись про те, що син на роботі, викликала таксі та поїхала до нього. Щойно жінка побачила Матвія, тут же заридала і почала просити про допомогу.

Але цього разу вона вирішила сказати, що ці гроші потрібні Єгору на лікування у столиці. Після роботи вони разом побігли до банку, і молодший син узяв на себе кредит у сто п’ятдесять тисяч гривень.

Про те, на що саме піде ця сума, чоловік дізнався лише після приїзду додому.

— Мама сказала, що вони потрібні на лікування братові, – розгублено промовив Матвій.

— Скоріше, врятувати його шлюб… тимчасово, – зітхнула Софія.

Мама обіцяла, що гаситиме кредит, – з надією додав чоловік.

Однак незабаром він зрозумів, що Ангеліні Євгенівні нема чим гасити цей кредит, тому Матвієві довелося розраховувати на себе.

Сто п’ятдесят тисяч, повішених на шию старшого сина, шлюб молодшого не врятували. Коли вони закінчилися, Христина вимагала ще й, не отримавши їх, подала на розлучення. У результаті щасливе сімейне життя Єгора тривало близько півроку, а його родичі мають оплачувати за неї банку кілька років.