В Ігоря Ірзи з Тернополя був позивний «Море». Він сам був, як море: безстрашний, мужній, рішучий, сильний. З перших днів на війні. Для цього повернувся з-за кордону, бо над усе любив Україну. А ще свою сім’ю, кохану дружину та двох маленьких донечок.  

Ігор Ірза був військовослужбовцем 44-ї артилерійської бригади. Пройшов гарячі точки війни на пекельній Донеччині, на Запоріжжі. Був вірним і чесним побратимом. Вірив у перемогу України. Як згадують побратими, Ігор казав: “Перемога буде за нами. Де “Море”, там буде перемога”. Він був сильною людиною. Навіть у дуже важкі хвилини шукав позитив, підбадьорював інших воїнів. 

На жаль, Небеса забирають найкращих. Ігор загинув поблизу населеного пункту Басівка Сумської області. 

Про загибель Героя повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал, висловивши співчуття родині, всім знайомим та друзям Ігоря.  

Надзвичайно щемливі слова нaписaлa хрещенa мaмa дoнечки Ігоря – Катерина Зелена Драп’ята: «Ігор. Море. Кум. Безстрашний, мужній, сильний воїн. Друг. Побратим. Чоловік. Батько. З перших днів на війні. Жодних скарг та відмовок. Ти боронив країну з честю і надзвичайною силою духу!

Я не можу повірити, що це сталось з тобою. Ти був воїном і загинув, як справжній воїн зі зброєю в руках.

Війна нас поріднила. Ми були вже однією родиною. Ми є однією родиною. Тебе немає фізично, але ти назавжди біля нас, навколо нас – ти всюди. Ми завжди кажемо: «Бути воїном, значить жити вічно».

Ти будеш жити в своїх прекрасних донечках. В нашій пам’яті. В наших розмовах і спогадах про тебе. Ми тебе любимо, наше Море».

Вічна пам’ять і слава Герою! Легеньких небесних хмаринок!

В Ігoря зaлишились дружинa тa двoє мaленьких дітей. Дoпoмoгти рoдині мoжнa зa реквізитaми: 4441 1111 3951 7571. Дружинa: Ірзa Анaстaсія Сергіївнa.