Із кінця XVIII століття на Галичину масово почали прибувати німецькі колоністи. Тодішня влада надавала їм землі, зокрема, і на теренах сучасної Львівщини. Німці тут проживали компактно у своїх поселеннях до 1939 року. Сьогодні все, що залишилося від колишніх німецьких колоній — це закинуті цвинтарі. А села, що колись були німецькими, отримали українські назви.

Більше про цвинтарі німецьких колоністів — у матеріалі Суспільного.

“Я сам з Німеччини. Вже 30 років скоро тут буду, у Львові. І займаюся, між іншим, історією німців на Галичині за часів Австрії. Німці приїхали на початку 1780 років. Кількість – приблизно було 15 тисяч, може навіть до 22, бо не всі були реєстрованими. На початку було трохи більше 100 поселень”, — розповідає дослідник з Німеччини Ганс Крістіан Гайнц.

За словами дослідника, австрійська влада роздала ті незаселені ґрунти, які їм дісталися у спадщину від Польсько-Литовської держави, від польських аристократів і від монастирів.

“Поставили німці-колоністи надгробки десь від середини 19 століття. Перед тим були хрести дерев’яні, які довго не існували. Після Другої світової війни наказували зняти надгробки і від єврейських цвинтарів, і польських, і німецьких — на будову фундаментів колгоспу, клубу”, — каже Ганс Крістіан Гайнц.

Нащадок німецьких колоністів Оксана Романишин розповідає, що її предки походять зі села Махлинець, що у Стрийському районі.

“Там жило багато німців. То була дуже потужна колонія. Там була дуже гарна церква. У десять років я почала вчити німецьку мову. І ця генетика, напевно, так спрацювала, що я люблю німецьку мову і по цей день”, — каже Оксана Романишин.

Оксана Романишин. Суспільне Львів

Оксана Романишин говорить, що навчає своїх онуків німецької мови. Вони зараз у Німеччині, і пишуть їй, що саме завдяки їй вони тепер знають німецьку мову.