— Онук одружується, а чому я не в курсі? – Лідія Анатоліївна з порога пред’явила претензії невістки та сина.

Ганна та Олексій переглянулись і почервоніли. Вони й самі не знали, що їхній син нічого не сказав бабусі про своє одруження.

— Чому мовчите? Язика проковтнули? – Лідія Анатоліївна роззулася та пройшла на кухню.

— Сашко начебто поки що взагалі ще нікого не кликав, – Ганна вирішила виправдати сина.

— А я маю дізнатися про одруження онука тільки в той момент, коли він мене запросить? – посміхнулася свекруха. – Наперед не можна мені сказати? Добре він, молодий і дурний, чорт із ним, але ж ви все давно знали? – Додала вона і хитро примружилася.

— Мамо, ми самі дізналися лише пару днів тому, – зніяковівши під пильним поглядом матері, відповів Олексій.

Ганна вирішила промовчати і не нагадувати Лідії Анатоліївні про справжню причину такої поведінки онука. Сашкові було за що ображатись на бабусю, з якою останні три роки він практично не контактував. На те він мав свої причини.

Кілька років тому у Сашка з Лідією Анатоліївною стався конфлікт, який і спричинив те, що бабуся і онук стали один одному чужими. Перед вступом до ВНЗ хлопець приїхав до села до Лідії Анатоліївни, щоб допомогти їй із городом. Жінка зустріла Сашка в порозі і тут же накинулася зі звинуваченнями та нецензурною лайкою.

— Довге волосся відростив? Ти хто у нас? Дівчинка? Ще й у пучок узяв свої лохми. Тьху ти! Дивитись на тебе гидко! Може бути ти ще й не одружишся ніколи? І замість дружини приведеш до нашого дому чоловіка? – сипала звинуваченнями Лідія Анатоліївна.

Хлопець не почав мовчати і взявся захищати себе та свій зовнішній вигляд, що, звісно, ​​не сподобалося бабусі. Слово за слово, і Лідія Анатоліївна вихопила з шафи флакончик із зеленкою та хлюпнула вміст на волосся онука.

Після цього Сашко кілька років не спілкувався з жінкою, вирішивши викреслити її зі свого життя. Лише на вимогу батька, стиснувши зуби, він став вітати Лідію Анатоліївну у свята.

Саме тому Ганна не особливо здивувалася, коли свекруха заявила про те, що нічого не знає про прийдешнє одруження онука.

Трохи побурчавши, Лідія Анатоліївна збиралася додому. У порозі вона упустила фразу:

— Дарувати ще щось доведеться Сашкові. Не люблю ці свята.

Як тільки мати зникла за дверима, Олексій одразу ж накинувся з докорами на дружину.

— Подзвони синові і скажи, щоб покликав бабусю на весілля.

— Подзвони сам! – відповіла жінка.

— Він досі ображається на неї через зеленку? – Засуджувально пробурчав Олексій.

— Хіба ти не ображався б на його місці? – поцікавилася у чоловіка Ганна.

— Ні звичайно. Що такого страшного сталося, що він досі ображається? – заперечив чоловік.

— Ти, певно, забув, що він через це сидів два тижні вдома? – нагадала жінка.

— Посидів трохи, і що з того? – посміхнувся Олексій. – Прям такий образливий, як дівчисько, – додав він і сам потягнувся до телефону.

Олександр прийняв дзвінок від батька майже відразу. Привітавшись із сином, чоловік запитав:

— Ти бабусю кликати на весілля збираєшся?

— Ні, – рішуче відповів син.

— Чому? Все ще ображаєшся на неї? Ти ж чоловік, а поводишся як баба, – спробував натиснути на Сашка батько.

— У тебе не вийде подібними словами змусити мене покликати її на своє весілля, – хлопець перервав усі спроби Олексія переконати його. – Бабусю я кликати на весілля не стану!

— Ти розумієш, що вона образиться? – Чоловік зробив нову спробу переконати сина.

— Мені все одно. Треба було думати про це, коли вона виливала мені на голову зеленку і обзивала мене…

— Вона літня людина, її можна зрозуміти і пробачити, – наполягав на своєму Олексій. – Що тобі важко? Так не можна чинити з ріднею!

— Папа, пам’ятається мені, ми самі оплачуємо з майбутньою дружиною своє весілля, тож і нам вирішувати, кого кликати, а кого ні! – суворо зауважив Сашко.

— Подумай таки ще раз добре, – не здавався чоловік. – Образити легко…

— Мені час, – син різко обірвав розмову з батьком і, попрощавшись, поклав слухавку.

Після Олексій зробив ще кілька спроб натиснути на Сашка, але вони закінчувалися нічим. У результаті чоловік вирішив піти іншим шляхом.

— Якщо ти не запросиш бабусю на весілля, я теж не прийду! – Знову зателефонував синові Олексій.

— Не приходь, я нікого не змушую, – байдуже відповів хлопець. – Мені двадцять два роки, ти не маєш жодного права змушувати мене робити те, що ти хочеш.

Олексій зрозумів, що син не відступить і змирився із його рішенням. Кілька разів за цей час йому дзвонила мати і питала з приводу весілля онука.

— Вони святкуватимуть лише молоддю, – сказав Лідії Анатоліївні чоловік.

— Ну й гаразд, – жінка навіть, здавалося, була рада тому, що урочистостей не буде.

Про те, що чоловік збрехав матері, Анна дізналася лише на весіллі, коли Олексій відкликав її та сина убік і попросив не викладати фотографії з весілля у соціальні мережі.

— Це ще чому? – насупився Олександр.

— Щоб твоя бабуся не знала, що ми теж були на весіллі, – охоче пояснив чоловік. – Вона дуже образиться на всіх нас, дізнавшись, що не покликали тільки її.

— Ну давай, будемо ще під неї підлаштовуватися! – обурено сплеснула руками жінка. – Нехай для Лідії Анатоліївни це стане уроком! Нехай вона згадає, чому її не покликали!

— Вам так складно не викладати фотографії із весілля? – твердив те саме Олексій. – Дуже хочете добити мою маму? До кінця життя пам’ятатимете те, що вона зробила?

— Не збираюся я ні від кого ховатися, – скривилася Ганна. – Досить командувати!

— Тоді мене не буде на жодній фотографії! – рішуче заявив чоловік. – Якщо що, то скажу їй, що не ходив на весілля!

— Заради Бога! – Жінка закотила очі і сплеснула руками. – Мені сорок три роки, а я ховатимусь від твоєї мами. Сміх просто! Ти поводишся як маленький хлопчик, який боїться отримати по одному місцю від матері!

Замість відповіді Олексій відмахнувся від дружини та подався до гостей. Однак уникнути попадання під об’єктив фотокамери йому не вдалося.

За кілька днів Лідія Анатоліївна побачила фотографії з весілля і закотила синові скандал.

— Мене, виходить, тільки не запросили?! Ну і брехуна ж я виростила, – обурюючись, нарікала жінка.

— Сашко не захотів тебе кликати через минулу витівку, – вирішив виправдатися Олексій.

— Ну треба ж, який образливий. Точно, як дівка! – розлютилася Лідія Анатоліївна. – Права я була тоді. Треба було прийти на весілля і знову його облити зеленкою!

Слова матері здивували чоловіка. Він раптом подумав, що син правильно зробив, що не покликав бабусю на весілля.