-Он той клієнт – мій, – заявив Сергій своїм колегам, коли побачив, як в магазин з боку виходу намагається зайти чудного вигляду чоловік.

Автоматичні двері відмовлялися пускати майбутнього покупця, скільки б разів він не підходив до них впритул, не присідав і не підстрибував.

Нарешті хтось вийшов, і чоловік з вусами, в круглих окулярах, одягнений в картату сорочку, яку він заправляв в безрозмірні штани, потрапив у магазин.

-Добрий день, щось конкретне шукаєте? – з’явився перед ним Сергій прямо з різноманіття пральних машинок.

-Так. Доброго дня, – трохи невпевнено відповів чоловік і поправив окуляри, які мало не загубив від раптової появи менеджера залу, – мені потрібні батарейки в пульт. У вас продаються?

-Звііісс-нооо, – протягнув Сергій і осяяв торговий зал своєю білосніжною посмішкою, – ходімо.

Сергій вів покупця спеціальними манівцями, проводячи екскурсію по товарам зі знижкою. Але чоловікові не сподобався ні миючий пилосос за 25 тисяч, ні з двома дверима холодильник, в якому можна зберігати неймовірну кількість всього, ні навіть кавоварка, що сама варить каву по голосовій команді за 30 тисяч гривень.

Це була лише розминка.

-Ось чудові батарейки! – продемонстрував упаковку Сергій.

-Але вони ж коштують, як цілий акумулятор на машину… – чоловік поправив окуляри.

-Зате надійні! Хоч замість цього самого акумулятора ставте, – наполягав продавець.

-А дешевше немає?

-А ви розважливий! – похвалив його Сергій. – Є те, що вам потрібно! Ось, дивіться, ці батарейки можна заряджати самостійно і більше не доведеться ходити в магазин за новими!

-Сам зможу заряджати? – зацікавився чоловік.

-Так, тільки потрібно купити спеціальний зарядник. Ось цей, – Сергій вказав на пристрій, і чоловік присвиснув, побачивши ціну.

-З іншого боку, ви маєте рацію. Один раз купив і назавжди. Економія. Велике вам спасибі! – чоловік взяв батарейки і зарядник, і вже було побрів до каси.

-Зачекайте! – Сергій його не відпускав, відчуваючи, що це тільки початок.

-У вас розетки вдома звичайні?

-Ну так.

-Тоді, на жаль, я змушений вас засмутити, – Сергій важко зітхнув, – зі звичайними зарядник не працюватиме, потрібен спеціальний мережевий фільтр із запобіжником. Вибачте, що даремно вас порадував, – продавець зробив жалісливий вираз обличчя.

Чоловік подумав і попросив дати йому пару мережевих фільтрів.

Сергій наполіг на тому, що фільтри краще поставити в усіх кімнатах, особливо на кухні, щоб все було під надійним захистом.

Довелося взяти кошик. Чоловік зробив чергову спробу пройти до каси, але менеджер вже підвів його до нових телевізорів.

-Дякую, мені цілком вистачає мого старенького, – посміхнувся, ніби вибачаючись, покупець.

-Та ви тільки подивіться на його діагональ! На якість зображення! На товщину! – Сергій вимовляв ці слова з таким захопленням, немов читав вірші коханій. – Ви одружені?

Чоловік кивнув.

-А тепер уявіть: ви можете водити дружину кожен день в кіно! Тільки ходити нікуди не потрібно, кінотеатр вже у вас вдома! Безкоштовно!

-Але я не готовий до таких витрат… – намагався ввічливо відмовитися чоловік.

-Футбол любите?

Чоловік знову кивнув.

-І я! Обожнюю просто! Справжній фанат! – лукавив Сергій. Сам він футбол терпіти не міг. – У вас буде відчуття, що ви на стадіоні! Сусіди будуть облизуватися, заглядаючи вам у вікно.

-Я живу на дев’ятому поверсі.

-Повірте, з таким екраном ви зможете дивитися трансляцію, гуляючи у своєму дворі! І навіть без окулярів!

Чоловік зняв окуляри і протер їх об рукав сорочки. Було видно, що він весь у сумнівах.

Сергій знав, залишилося ще трохи.

-Ви можете взяти в розстрочку, без відсотків.

-У мене є гроші. От тільки дочка заміж виходить через тиждень, і я хотів їй ці гроші подарувати. Відкладав їх довго.

-Чудово, вітаю! Але, подумайте самі, з таким телевізором ваша дочка і її майбутній чоловік будуть частими гостями у вашому домі, хіба це не прекрасно? Вони теж зможуть ходити в безкоштовний кінотеатр і вам радість буде від спілкування!

-Прекрасно… – чоловік все вагався.

На касу він прийшов з невпевненою, але широкою посмішкою. А посмішка Сергія була ще ширшою і яскравішою, ніж раніше. Нею, здавалось, можна було направляти кораблі в морі.

На касі чоловікові додали для повного комплекту енергозберігаючі лампочки і зарядник в машину. Він зняв всі гроші зі своєї картки і навіть трохи позичив у сусіда.

Сергій заробив до зарплати невеликий бонус і поспішив розповісти про такі успіхи своїй коханій.

-Ти б мене сьогодні бачила! Я таку виручку зробив, що мені точно пару тисяч до премії додадуть! – співав він в слухавку самовдоволену пісню переможця по життю.

-Я тобою пишаюся! – пролунало у відповідь. – Ти тільки не затримуйся сьогодні, мама там цілий банкет організувала з приводу вашого знайомства, а тато сюрприз якийсь грандіозний приготував. Я так хвилююся, хочу, щоб все пройшло добре!

-Не переживай, буду вчасно! Розповім їм сьогодні про свої успіхи на роботі. Вони мене точно полюблять.

Увечері Сергій купив квіти, цукерки і все таке, приїхав на таксі за вказаною адресою, піднявся на ліфті на дев’ятий поверх. В коридорі стояв шум від трансляції футбольного матчу. Мешканці однієї з квартир дивилися футбол дуже голосно.

Сергій дзвонив з півхвилини в двері. Нарешті йому відкрила майбутня наречена. Обличчя її було дуже засмучене…

Хлопець зайшов всередину і побачив майбутню тещу, що сиділа за столом з аналогічним виразом обличчя.

-Уявляєш, тату сьогодні в магазині продали купу якогось мотлоху і дорогущий телевізор, – прошепотіла з порога дівчина. – Мама каже, що не знає, де він взяв гроші. Але тато божиться, що ніяких кредитів не брав.

Хлопець зняв черевики і підійшов до столу. Там він познайомився з зажуреною тещею, яка навіть вставати не хотіла, така була засмучена.

Сіли за стіл, і дочка покликала батька під час перерви матчу.

Коли Сергій побачив знайомі окуляри і вуса, йому стало не по собі.

-Знайомтеся. Тату, це Сергій, мій наречений, Сергій, це Петро Іванович.

Петро Іванович простягнув руку і, на подив дочки, сказав, що вони вже познайомилися сьогодні вранці.

-Ну що, Сергійку! Раз вже така справа, підемо дивитися футбол, чого тут за столом сумувати, я ж знаю, що ти справжній фанат! – запропонував чоловік. Вигляд у нього був задоволений, як у ситого кота. Він явно був у захваті від покупки.

Посеред кімнати, освітленій новенькими енергозберігаючими лампами, де з кожної розетки стирчав мережевий фільтр, урочисто сяяв величезний телевізор вартістю приблизно в весільний банкет на п’ятдесят персон, або поїздка на два тижні за кордон.

-Ви тепер можете до нас хоч кожен день в гості ходити, – радісно говорив чоловік. – Тим більше зараз чемпіонат починається! Так що, Сергію, не соромся. Рахуй, я нам усім подарунок зробив, еге ж? – підморгнув чоловік майбутньому зятю.

Почалася гра…