У Львівському реабілітаційному Центрі Unbroken (Незламні), врятували захисника, який після важкого поранення опинився на межі життя та смерті.

Пацієнта у стані септичного шоку медики буквально витягали з того світу.

Пряма кишка була схожа на сито

У 36-річного Романа були відкритий перелом стегнової кістки, проникаюче поранення в ділянці тазу – пряму кишку буквально зрешетили уламки, зробивши її схожою на сито.

Тож найперше хірурги вивели стому для виходу вмісту кишківника. А потому розкрили анаеробну флегмону тазу, яку ще називають газовою гангреною.

Це гнійне запалення м’яких тканин, яке може виникати за таких поранень. Хірурги видалили гній, почистили тканини та дали їм доступ до кисню.

Місяць перебував на межі життя і смерті

Цілий місяць Роман перебував у реанімації, його час від часу оперували і ніхто не знав чи виживе цей мужній чоловік.

– Його стан був настільки важкий, що мало хто сподівався, що він з того стану вийде, – розповідає хірург Центру Андрій Микуш.

Проте, завдячуючи спільним зусиллям команди анестезіологів та хірургів, вдалося стабілізувати пацієнта та досягти позитивної динаміки.

До служби в ЗСУ 36-річний Роман Петров з Кривого Рогу працював електриком. У 53-й ОМБр імені князя Володимира Мономаха став командиром бойової машини.

Поранення отримав цьогоріч наприкінці червня поблизу Торецька.

Тоді Роман допомагав нести пораненого побратима до евакуаційного авто. Аж раптом ворог почав обстрілювати їх з мінометів та скидати боєприпаси з дронів. Так він став 300-м.

– Я одразу по рації сказав побратимам, що приємно було з ними служити. А командир роти у відповідь закричав, що мені ще не час помирати, – згадує Роман.

Після трьох діб у прифронтових шпиталях важкопораненого бійця евакуювали до Львова – у Центр Unbroken.

Попри всі зусилля лікарів, виживають одиниці

Він поступив у важкому стані з усіма ознаками септичного шоку. Це найтяжчий прояв сепсису – системної запальної реакції організму у відповідь на інфекцію.

Попри всі зусилля лікарів, виживають одиниці.

Але за життя Романа вирішили поборотися – підключили до апарату штучної вентиляції легень, ввели в стан медикаментозну сну та виконали низку першочергових операцій.

Зараз Роману вже краще. Проте на повне відновлення піде ще багато часу.

Захисник каже, що його головна підтримка на шляху до одужання – це дружина і дворічний синочок.

Джерело і фото: Центр Unbroken