Ексклюзив

Військові дії рф спричинили значні руйнування в понад 213 тисячах будівель та 26 тисяч кілометрів доріг в нашій країні. Потреби у відновленні країни  масштабні, зокрема в житловому секторі, дорожній інфраструктурі та державних і приватних підприємствах. Водночас післявоєнну відбудову України можуть сповільнити дефіцит будівельних матеріалів та неспроможність компаній суттєво збільшити обсяги будівництва.

Кількість проєктів відновлення в Україні вже зараз перевищує 4 тисячі, а їхня вартість  –   350 млрд грн. Наприклад, у Бучі на Київщині триває відбудова дев’ятиповерхівки на вулиці Яблунській, 17 –  роботи з капітального ремонту на завершальному етапі.

Будівля зазнала численних пошкоджень внаслідок влучення снарядів і великокаліберних куль. Зокрема, понівечили перекриття й перегородки, у двох під’їздах були пошкоджені  стіни, сходи, покрівля, вікна та двері.

Наразі будівельники завершують облаштування нової покрівлі. У кожній квартирі встановили нові вікна та балкони, фасад будинку утеплили. У кожному під’їзді встановили нові вхідні двері, місця загального користування з чистовим оздобленням.

Відновлення житла –  це не лише про будівництво нових будинків, а й забезпечення стійкості та енергоефективності майбутнього житлового фонду. Про це розповів Віцепрем’єр-міністр з відновлення України –  Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

«На сьогодні понад 10% житлового фонду України зруйновані або ж пошкоджені. Це вплинуло на майже 2 мільйони українських родин. Понад 4,6 мільйона наших громадян стали ВПО. Тому ефективна координація відбудови житла та підтримка ВПО –  у центрі уваги відновлення Міністерства», –  зазначив Олексій Кулеба.

Загалом, найбільша кількість відновлювальних проєктів у нашій країні належить до наступних секторів:

• освіта – 1653 проєкти відновлення загальною площею в близько 7,88 млн кв. м потребують 54,67 млрд грн;
• промисловість, торгівля та послуги – 759 проєктів площею в 3,99 млн кв. м потребують 29,26 млрд грн;
• охорона здоров’я – 460 проєктів площею в 2,51 млн кв. м потребують 36,4 млрд грн.

Зауважимо, що значна частина зруйнованих будівель була побудована ще в радянський період і перевищує свій термін експлуатації. Це створює можливість для впровадження нових стандартів при відбудові нашої країни.

Нестача будматеріалів для відбудови

На моніторингу проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що підтримується Європейським Союзом, експерти та бізнес обговорили ситуацію в будівельній сфері та виклики перед великим відновленням України після війни.

Під час активного відновлення України середній попит на будматеріали та обладнання зросте на понад 40% (порівняно з 2021 роком) – до майже $20 млрд на рік. Потреба у додаткових потужностях бетону становитиме 9-10 млн куб. м/рік, цементу – 2-3 млн тонн/рік, мінеральної вати – 15 млн кв. м/рік, ПВХ-профілю – 4,5 млн пог. м.

Деякі з необхідних будматеріалів Україна зможе забезпечити власними потужностями, а деякі (як-то листове скло) – доведеться або імпортувати, або будувати нові заводи.

«На платформах DREAM та Big Recovery Portal налічується вже майже 4 тисячі проєктів із бюджетом, який суттєво перевищує 350 млрд грн. Кожного дня додаються десятки нових проєктів на мільярди гривень», – повідомив співзасновник ГО «Технології прогресу» та колишній голова Державної митної служби Максим Нефьодов.

За його словами, під час майбутнього відновлення України може виникнути проблема дефіциту будматеріалів через низку причин. Перша –   частина заводів пошкоджена або залишилась на окупованій території. Особливо через бойові дії постраждало виробництво металу, сухих будівельних сумішей та теплоізоляційних матеріалів.

Друга причина –  після початку повномасштабного вторгнення виник дефіцит товарів, які раніше імпортувались з рф та Білорусі: зокрема, будівельної хімії, оздоблювальних матеріалів.

За інформацією Нефьодова, зараз існує приблизно десяток різних проєктів будівництва нових заводів з виробництва будматеріалів, але вони передбачають інвестиції у 50-150 млн євро у досить великі та технологічно складні об’єкти. Тож ці проєкти поки що перебувають на стадії розгляду.

Будівельна галузь виснажена війною

Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк, впевнений, що вітчизняні виробники зможуть задовольнити попит на будівельні матеріали майже повністю. На його думку, Україна в післявоєнний період буде більшою мірою потерпати від дефіциту потужностей будівельних компаній, ніж дефіциту матеріалів. Якщо в 2018-2021 роках в Україні в середньому будували 13,7 млн кв. м житла, в перші два роки війни – 9,6-9,7 млн кв. м на рік, то в період відбудови цей обсяг може в середньому зрости до 20,8 млн кв. м при середньорічній потужності з будівництва у 13,6 млн кв. м.

«На етапі відновлення сформується великий дефіцит потужностей будівництва. Це буде виклик для країни, як їх збільшити, оскільки дефіцит буде обмежувати темпи відновлення», – заявив Володимир Власюк.

Зараз, за його словами, будівельний ринок потерпає від таких  проблем:

• дефіцит працівників;
• дефіцит електрозабезпечення;
• низький внутрішній попит на будматеріали.

Інвестиції у виробництво стримуються поточним низьким попитом на будматеріали. «Насправді поки що попит на будівельну продукцію складає 50-60% від наявних потужностей, тож керуватися цифрами очікуваного попиту, коли завершиться війна, ми не можемо», – пояснив Володимир Власюк.

На думку експерта, будівельна галузь «виснажена війною». Хоча можливе економічне бронювання 30-50% працівників дозволить підприємствам «бронювати найкращих, що буде сприяти виведенню зарплати з тіні».

Рівень прозорості будівельних закупівель низький

Учасники моніторингу проєкту «Контроль витрат на відновлення України» вважають, що рівень прозорості будівельних закупівель в Україні є дуже низьким.

«90% закупівель в електронній системі Prozorro мають одного учасників і лише 8% – двох. Про конкуренцію у галузі не йдеться», – розповів старший економіст «Центру економічної стратегії» Володимир Ланда.

Частково це пов’язано з українським законодавством, яке дозволяє спрощення закупівель, коли можна не проводити торги на Прозорро.

З іншого боку, за словами президента «Конфедерації будівельників України» Льва Парцхаладзе, бізнес неохоче подається на торги проєктів з відновлення, оскільки проєктна документація подекуди написана неякісно, замовники виставляють нереалістичні вимоги по зарплатах будівельників або по строках робіт, не мають чітко невизначеного фінансування тощо.

При цьому міжнародний бізнес поки що не бере участь у відбудові: в будівельній галузі майже виключно працює український капітал.

«Будівельники не дуже хочуть йти на тендери, оскільки місцеві органи влади подекуди ставлять такі вимоги, які можуть виконати лише одна – дві компанії, – пояснив Лев Парцхаладзе. – А для міжнародних компаній практично неможливо зайти в наші тендери, тому що вони не зможуть працювати за такими умовами».

Україна потребує підготовки якісних кадрів

За даними Держстату, наразі в Україні бракує близько 100 000 працівників. За прогнозами аналітиків ринку праці, до 2033 року країні не вистачатиме ще 4,5 мільйона фахівців. Отож, наша країна вкрай потребує підготовки якісних кадрів. Тому український бізнес активно інвестує у розвиток освіти фахівців. Наприклад, компанія HERZ, яка є виробником  обладнання для опалення, водопостачання та альтернативних джерел енергії, розпочала програму безкоштовної перекваліфікації ветеранів.

«Компанія HERZ усвідомлює важливість підтримки ветеранів, які повертаються до цивільного життя після служби. В Україні спостерігається великий дефіцит кваліфікованих фахівців з монтажу систем опалення та водопостачання. Ми бачимо можливість допомогти ветеранам здобути нову, престижну професію інсталятора, яка є вкрай затребуваною на ринку праці. Ця ініціатива сприятиме як відновленню економіки України, так і реінтеграції військових до цивільного життя», – розповів директор компанії HERZ Україна Руслан Верля.

Він додав, що під час навчання будуть використовувати практично орієнтовані методи навчання з фокусом на набуття реальних навичок, необхідних для роботи інсталятором систем опалення та водопостачання. Для навчання планують залучати до співпраці заклади професійно-технічної освіти, державні організації та інші компанії.

«Ми віримо, що спільними зусиллями можемо створити успішну платформу для перекваліфікації ветеранів. Це принесе користь як галузі, так і самим військовим», – резюмував Руслан Верля.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Втрачене дитинство: як білорусь та рф викрадає та перевиховує українських дітей