Оксана змалку мріяла стати кондитером. Батьки схвалили заняття молодшої дочки, проте були засмучені тим, що вона після школи пішла вчитися на кондитера, а не стала, як старша сестра, юристом.

– Що принесе тобі твоя кондитерка? – Щоразу обурювалася Надія Миколаївна. – Краще б в  юридичне пішла…

– Хобі, яке приноситиме мені гроші, – повідомила матері Оксана.

– Не розумна ти. Це взагалі несерйозно, – махнула рукою Надія Миколаївна.

Після закінчення харчового коледжу Оксана влаштувалася на хлібозавод.

– Нічим взагалі пишатися, – дізнавшись про це, пирхнула мати, яка знову не схвалила поведінку молодшої дочки.

Надія Миколаївна почала пишатися нею тільки після того, як дізналася, що Оксана стала пекти на замовлення, і люди її хвалять.

Про те, що вона почала працювати вдома, жінка дізналася не від самої доньки, а від колеги по роботі, яка попросила Надію Миколаївну попросити Оксану прийняти від неї термінове замовлення.

– Чому ти мені нічого не сказала? Я дізналася від сторонніх людей, що моя дочка пече на замовлення! – засуджувально промовила жінка.

– Ти завжди засуджувала моє хобі, тому я не стала давати тобі зайвого приводу сварити мене, – холодно відповіла Оксана.

Після цієї розмови Надія Миколаївна не стала говорити дочці про те, що вона обрала не ту професію.

Жінка і сама сильно зацікавилася тим, що пече її дочку. Про популярність Оксани як кондитера дуже швидко дізналася і старша сестра Василина.

За тиждень до свого дня народження вона зателефонувала Оксані і попросила спекти як подарунок для неї торт.

За три дні до потрібного дня Василина у сльозах подзвонила сестрі і все скасувала:

– Я зламала ніготь, і я не маю жодного настрою. Святкувати не хочу! До того ж, ми з Олегом сильно посварилися.

Вислухавши сестру, Оксана змінила плани і взяла натомість інше термінове замовлення.

У день народження Василини вона з ранку привітала смс-кою сестру і побажала їй всього хорошого.

Близько двох годин іменинниця мовчала, а потім зателефонувала Оксані.

– Ми помирилися з Олегом. Він подарував мені шикарний букет та золотий браслетик. Такий шикарний, що ти аж заздритимеш, – поділилася своєю радістю Василина. – До речі, день народження святкуватимемо! До семи чекаю на тебе з тортом! – Діловито додала вона.

– Із тортом? – Перепитала дівчина, вирішивши, що не дочула.

– Так, ми ж домовлялися…

– Три дні тому ти все скасувала, – нагадала Оксана. – До того ж я не встигну за сім годин спекти торт. Він повинен осісти, охолонути…

– Ти найкращий кондитер міста чи хто? – сердито промовила жінка. – Покажи свої вміння та навички!

– Василино, сім годин залишилося! – тиснула на сестру Оксана.

Проте та продовжувала наполягати на своєму та просила обіцяний торт.

– Василино, купіть у магазині. Так швидко жоден кондитер не пече!

– Я вже все сказала, – закінчила розмову Василина і поклала слухавку.

Оксана важко зітхнула і, все обміркувавши, вирішила подзвонити Надії Миколаївні.

Коротко молодша дочка розповіла матері про те, що сталося.

– У чому проблема догодити рідній сестрі?

Після цього питання Оксана зрозуміла, що мати вставати на її бік не збирається.

Усвідомивши це, дівчина вирішила піти іншим шляхом і видати куплений у магазині торт за свій.

Однак потім вона збагнула, що всі гості та Василина відразу помітять підміну.

Тому Оксана схитрила та викупила незатребуваний торт у іншого кондитера.

У піднесеному настрої вона вирушила на день народження до сестри. Піднявшись на потрібний поверх, Оксана подзвонила у дзвінок.

Після двох спроб двері відчинила іменинниця. Побачивши торт у руках сестри, вона радісно заплескала в долоні.

– Чудово! Ти молодець! Найкращий подарунок! Ти ж казала, що не впораєшся? – засміялася Василина, але потім раптом насупилась. – Ти сама пекла цей торт?

– Ну так, – розгублено посміхнулася Оксана.

– Впевнена? – старша сестра почала крутити в руках прозору коробку. – З чого він складається?

– Ми склад обговорюватимемо чи підемо святкувати? – Оксана спробувала заговорити Василину та відвести від себе підозри.

Однак вона дуже швидко зрозуміла, що їй нічого не вдасться.

– Віро, йди-но сюди! – голосно покликала когось старша сестра.

На її поклик, з ходою від стегна, вийшла довговолоса брюнетка, в якій Оксана легко впізнала ту саму кондитерку, у якої купила злощасний торт.

– Це твій торт? – Обернувшись до дівчини, суворо запитала Василина.

– Мій! Вона у мене його купила! Це що є твоя відома сестра-кондитер?! – єхидно захихотіла Віра.

Від її непоказного сміху Оксану мимоволі пересмикнуло. Вона зрозуміла, що весь її план звалився.

– Ти вирішила видати «це» за свій торт? – образилася Василина. – Вона ж взагалі пекти не вміє. У неї сирі торти! – проскреготала Василина і, швидко знявши з коробки кришку, зняла рукою крем із торта і кинула його в обличчя сестрі. – Їж сама цей непотріб!

Не давши Оксані схаменутися, вона виставила її за двері. Слідом за сестрою з квартири іменинниці було виставлено й Віру.

– Розумна! – вигукнула Віра і показала у бік квартир непристойний жест.

Оксана, дістаючи з сумочки вологі серветки, почала витирати обличчя. У пригніченому стані дівчина повернулася додому.

Діставши із сумочки телефон, щоб викликати таксі, Оксана побачила купу повідомлень від матері.

– Як тобі тільки не соромно обманювати рідну сестру! Весь настрій їй зіпсувала! Це ж треба було таке придумати і купити сирий торт у подруги Василини! – вичитувала доньку Надія Миколаївна.

Оксана нічого не відповіла матері, вирішивши, що краще відмовчатися. Однак, це були ще не всі сюрпризи від родичів.

Наступного дня Оксана побачила у своєму профілі відгук від Василину, неприємно відгукувалася про рідну сестру та звинуватила в обмані.

Півдня дівчина проплакала, а потім взяла себе до рук. Однак зареклася більше не зв’язуватися з ріднею.