“Моя матір живе в селі. Діти обожнюють проводити там свої літні канікули. Кожного року я залишаю їх з бабусею, але цього разу вона мене одразу попередила, що не збирається няньчитися з онуками. 

Мама каже, що я маю сама відповідати за своїх дітей, а не змушувати когось дбати про них. Однак що мені робити, якщо син з донькою в садочок вже не ходять, а ми з чоловіком до вечора пропадаємо на роботі?

У нас немає можливості піти у відпустку чи взяти вихідні. На щастя, свекруха увійшла у наше становище й запропонувала свою допомогу. Проте не за “дякую”, а за пристойну зарплатню. 

– Я ж не повинна за свій кошт годувати онуків, – пояснювала жінка.

Однак я не вірю, що вона справді витратила на харчі усі гроші, які ми їй дали, адже це була більша частина моєї зарплатні! Знаючи матір чоловіка, вона готувала із домашніх овочів і дешевих продуктів, а про делікатеси й мови не могло бути.

Мені було дивно, що між родичами можуть бути такі стосунки. Проте іншого вибору у нас не було. Чоловік також не в захваті від вимог матері, але сперечатися з нею не став. Якщо задуматися, то за такі гроші й професійну няньку можна було б найняти. 

Можливо, у мене старомодні погляди, але я не розумію, як матір може бути настільки корисливою стосовно своїх рідних дітей та онуків. Невже жага до збагачення й вигоди не має меж? 

Подруги радять, аби я змусила свекруху скласти детальний список витрат, щоб зрозуміти, куди вона поділа стільки грошей. Та мені не хочеться псувати стосунки з матір’ю чоловіка. Через кілька днів буду забирати дітей додому, але досі не знаю, як вчинити праивльно. Можливо, у вас знайдеться хороше рішення?”

Жінці однозначно потрібно поговорити зі своєю свекрухою. Однак ця розмова має бути щирою й відвертою, а не з претензіями та докорами. Головне, аби родичі змогли порозумітися, а діти насолоджувалися проведеним часом з бабусею. 

А що б ви могли порадити жінці, яка опинилася в такій ситуації?