Нашумілий закон № 9665 про посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу, який передбачає великі штрафи та навіть ув’язнення за незаконну і понаднормову заготівлю дров для опалення, відтерміновується на невизначний термін, бо Президент України не захотів його підписувати, але не спромігся накласти вето і подати свої правки до закону у визначений термін.

У той же час незаконна вирубка деревини в Україні продовжує залишатися серйозною проблемою, яка має негативний вплив як на економіку держави так і на наше довкілля. Нова версія закону також мала б наблизити законодавство України до законодавства Європейського Союзу, що є одним із критеріїв для вступу до ЄС. Проте українське суспільство виявилось не готовим до нових вимог, які й справді мають стати суворими.

Що не так із попереднім законом?

Стара версія закону містить не досконале законодавче регулювання кримінальної відповідальності.

По-перше, назва статті «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу» не узгоджується з її диспозицією, про незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях. Відповідальність про незаконну заготівлю очерету, внаслідок чого знищуються природні оселища та види природної фауни і флори взагалі не передбачена.

По-друге, виникає парадоксальна ситуація, коли кваліфікація кримінальної відповідальності за цією статтею залежить не від факту незаконного вирубування дерев або чагарників, чим довкіллю заподіюється істотна шкода, а від місця, де їх зрубано. Тож навіть незаконне вирубування дерев у парках, скверах, за наявного правового регулювання не розцінюється як кримінальне правопорушення проти довкілля.

По-третє, недосконалость закону у частині відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут лісу. Наразі в Україні не достатньо факту, що дерева перевозяться без будь-яких документів, які підтверджують законність їх походження, а необхідно ще довести, що їх зрубано незаконно, тобто встановити місце рубки. Тому реальне протягування до відповідальності працює лише тоді, коли порушників затримано безпосередньо на місці чи біля місця незаконної вирубки.

Простими словами, наразі перевезення незаконно зрубаних дерев не несе шкоди довкіллю, якщо не зафіксовано місце їхньої вирубки. Причинно наслідкові зв’язки – не діють.

У старому законі також неможливо класифікувати наслідки злочинного діяння – значних та тяжких наслідків. Незаконних лісорубів також не лякають мізерні штрафи, які в багато разів нижчі заподіяної шкоди природі.

Новий закон передбачає суворішу відповідальність, зокрема й штраф за заготівлю дров на понад 30 тисяч гривень

Нова версія закону передбачає накладання чіткіших обов’язків на учасників ринку, встановлюючи вимоги до того, як деревина, що вивозиться на експорт, має бути закуплена та контрольована, щоб запобігти нелегальній вирубці лісів та посилює охорону навколишнього середовища.

У законі також суттєво посилено кримінальну та адміністративну відповідальність за незаконну порубку, у тому числі прописано диференціація покарань за правопорушення різної тяжкості.

Розмежовуються окремі правопорушення пов’язані із вирубуванням, пошкодженням або знищенням дерев, заготівлею та діяння, які пов’язані з перевезенням, зберіганням чи збутом дерев, законність походження яких не підтверджується.

У той же час один із ініціаторів і авторів закону – заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк запевняє, що громадяни не нестимуть жодної відповідальності за зберігання до 30 м куб. соснових дров або 15 м куб. дубових. Це на сьогодні еквівалент 30 тисячі гривень. Мовляв, законопроєкт спрямований не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання, а стосується «чорних лісорубів», незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі.

«Особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, або 15 м куб. дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом. Для настання кримінальної відповідальності необхідно зберігання дерева на суму понад 30 тис. грн», – зауважив Максим Павлюк.

Він переконує, що для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей законопроєкт значення не матиме.

Закон також не має зворотної сили в часі, відтак державні органи, зокрема й поліція, не має права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності.

«Цей законопроєкт покликаний не шукати дрова у дворах людей, а запобігти обігу нелегальної деревини та зберегти природу, привести норми українського законодавства до європейських вимог», – наголосив Максим Павлюк.

Виведення «чорного» ринку з тіні

Керівник лісових проєктів громадської спілки WWF-Україна Михайло Богомазов у коментарі Суспільне. Івано-Франківська погоджується, що цей закон спрямований на те, щоб позбутися «чорного» ринку заготівлі дров. З його слів, в Україні є понад мільйон гектарів самосійних лісів, лісосмуг чи зелених насаджень, на які немає жодних документів.

«Також завдання цього законопроєкту – присікти потрапляння «лівої та сірої» деревини, яка отримана переважно саме з цих ділянок, на ринок. І щоб ті, хто її заготовляє, почали сплачувати податки й дотримуватися хоч якихось екологічних норм», – каже Михайло Богомазов.

Наскільки зростуть штрафи та кримінальна відповідальність

Нова редакція закону передбачає, що за незаконне вирубування деревини, що завдало суттєвої шкоди людину каратимуть від 34 до 85 тисяч гривень штрафу або обмеженням чи до трьох років позбавленням волі.

За повторне чи масштабніше порушення, вирубку у парках чи каратимуть від 85 до 175 тисяч гривень або від п’яти до семи років позбавлення волі.

Вирубка що має тяжкі наслідки каратиметься штрафом від 255 до 425 тисяч гривень або від п’яти до 7 років позбавлення волі.

Незаконне вирубування в умовах військоввоєнного стану – позбавленням волі терміном від 7 до 10 років.

Значним розміром вважатиметься шкода в розмірі понад 30 тисяч грн, а великим понад трохи більше 90 тис грн.

Що збурило українців

Новий закон запроваджує окрему відповідальність за перевезення, зберігання та продаж деревини у значному розмірі (сировини на понад 30 тисяч гривень), якщо немає документів на її походження. Тобто, тепер власники повинні мати на них чеки, квитанції, накладні тощо. За їх відсутність на громадян очікують великі штрафи та загроза позбавлення волі.

Зокрема за незаконне перевезення і зберігання деревини передбачено штраф від 34  до 51 тисячі гривень або до 3 років позбавлення волі.

Повторні дії, або вчинені групою осіб чи у великому розмірі караються штрафом від 170 до 425 тисяч гривень або від п’яти до семи років тюрми.

Відповідальність за заготівлю деревини й справді значна і про її надмірну суворість для простих людей говорять навіть юристи

«На сьогоднішній день існує кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісів, законом змінено цю норму – стаття 246 викладена у новій редакції, і тепер кримінальна відповідальність передбачена за незаконне вирубування або пошкодження дерев, або чагарників, незалежно від того чи це ліс, чи це не ліс», – зауважує у коментарі Суспільне. Чернігів адвокат Олексій Кінебас.

Тепер, якщо шкода через незаконне вирубування чи пошкодження дерев та чагарників буде кваліфікована як істотна, пояснює він, за це загрожує від 34 000 гривень штрафу, аж до п’яти років позбавлення волі. Все залежить від вартості пошкодженої деревини та обставин. Якщо знищення дерев та чагарників кваліфікують як таке, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, покарання прописане ще суворіше.

«Такі люди отримають від семи до 10 років. Для прикладу, за ненавмисне вбивство можна отримати від п’яти до восьми років максимум», – підкреслив Олексій Кінебас.

Доля закону в руках президента

Прем’єр міністр України Денис Шмигаль, запевнив, що жодних обмежень на заготівлю дров для людей немає і не буде, а новий закон взагалі не буде підписаний президентом.

«Резонансний депутатський законопроєкт щодо штрафів за зберігання дров не буде підписаний Президентом України. Більше того, держава й Уряд всіляко сприятиме українцям, які заготовляють дрова для опалення своїх осель узимку. Адже у сільській місцевості це важливе резервне, а іноді й основне паливо», – запевнив Денис Шмигаль.

Тим часом проект закону був успішно проголосований у Раді 10 жовтня 2024 року та 15 жовтня 2024 року підписаний головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.

За Конституцією України, президент мав 15 днів, щоб підписати ухвалений Верховною Радою закон і ввести його в дію оприлюднивши його. Якщо президент не згідний із прийнятим законом він мав накласти на нього вето та з власними пропозиціями повернути парламенту на повторний розгляд. Проте цей час слив 30 жовтня.

Якщо глава держави не встигає підписати закон у визначений строк, такий документ вважається схваленим Президентом і має бути «підписаний та офіційно оприлюднений».

Однак, як пояснює LB.UA, Конституція не уточнює, хто в разі порушення Президентом відведеного на підписання строку має завізувати й оприлюднити закон замість нього. У Конституції також відсутні норми, які визначають таку поведінку гаранта порушенням і встановлюють покарання за неї. Це призводить до того, що президенти України дозволяють собі не дотримуватися норми про підписання закону в п’ятнадцятиденний термін. І в такий спосіб блокувати закони – відкладаючи своє рішення про них на невизначений термін.

Такі дії можна прирівняти до прихованого вето – навмисного затягування з фінальним рішенням щодо законів, які мали неоднозначне сприйняття громадськості або могли зашкодити іміджу президента то ж їх підписання може затримуватися на невизначений термін.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.