Історія багатодітної родини з Кривого Рогу, яку Росія майже всю вбила ракетою, живим залишився лише чоловік
Історія багатодітної родини з Кривого Рогу, яку Росія майже всю вбила ракетою, живим залишився лише чоловік
Практично щоночі безпілотники, ракети, багатотонні КАБи руйнують житлові будинки, лікарні, школи. Внаслідок цього гинуть цілі родини українців.
Так, у понеділок, 11 листопада, російська балістична ракета влучила в житловий будинок у Кривому Розі, зруйнувала цілий під’їзд. Під уламками загинули молода мама та її троє дітей, молодшій доньці було всього лиш два місяці.
Детальніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Загинула майже вся родина
11 листопада російська ракета влучила по житловому будинку в Кривому Розі. Від вибуху було зруйновано цілий під’їзд. Під завалами загинула майже вся родина: 32-річна матір Олена Кулик та її троє дітей – 10-річний Кирило, Демид, якому було 2,8 року, а також 2-місячна Уляна.
Дивом вижив лише батько дітей – 33-річний Максим Кулик. Він якраз вийшов до іншої кімнати, поки Олена годувала молодшу доньку.
Добу рідні та близькі, а також багато мешканців міста сподівалися на те, що родина виживе, проте дива не трапилося. Рятувальники спочатку знайшли тіло матері, потім двох старших дітей, а незабаром й маленьку Уляну.
Не хотіли їхати з рідного міста
Олена та Максим разом були вже давно. У грудні 2013 року вони відгуляли весілля. Збереглися фото, на яких вони щасливі від’їжджають від тієї самої 5-поверхівки, яка майже через 11 років буде зруйнована ракетою російських окупантів та поховає під собою Олену та дітей.
Як розповіла одна з однокласниць, Олена успішно навчалася у школі.
“Вона була дуже веселою, привітною, чуйною. Я не пам’ятаю, чи захоплювалася вона чимось у школі. Найімовірніше, у неї й часу не було. Її виховувала тільки мама, вони жили з бабусею та дідусем-інвалідом. І Олена щодня після уроків поспішала додому. Їй треба було нагодувати бабусю та дідуся, допомогти їм, бо мама працювала”, – згадує однокласниця.
Після школи Олена пішла навчатись у Криворізький національний університет. Після навчання працювала у компанії “Стіл Сервіс”, дочірньому підприємстві АрселорМіттал Кривий Ріг. Вона була приймальником вантажів та багажу залізничного цеху.
В останні роки перебувала у декретній відпустці з двома молодшими дітьми. У сім’ї дуже хотіли дівчинку, і ось лише два місяці тому в них з’явилася Уляна.
Це була дуже хороша пара. Вони скрізь були разом! Вони чудова родина. Я особисто їх знала, та й пів міста їх знають. Усі мають спільних знайомих з ними. Всі просто шоковані від цих сумних новин. Як тепер йому жити без них… Я не знаю, які слова можуть втішити його та як підтримати його, якщо він втратив своє серце“, – написала Євгенія Безименко.
Під час війни сім’я почала допомагати безхатченкам, спеціально для них готувала обіди. Вони були членами церкви християн віри євангельської “Благословіння” міста Радушного Дніпропетровської області. Як повідомили у церкві, родина Куликів приєдналися до церкви років 6-7 тому. Там вони почали роздавати обіди бездомним, допомагати дитячим притулкам.
Знайома каже, що родині радили залишити Кривий Ріг, бо тут дуже часто росіяни стріляють по житлових будинках. З трьома дітьми вони могли виїхати й до Європи всі разом. Однак Олена говорила, мовляв, ми тут уже майже три роки прожили, усі живуть – і ми будемо.
Старший син Кирило навчався у 4-му класі Криворізької гімназії №103. У гімназії повідомили, що Кирило любив читати книги, пізнавати світ, грати у футбол
Іван Назарук народився у селі Старі Кривотули, що на Прикарпатті