Українські курсанти, які здобувають вищу освіту у військових навчальних закладах, не беруть участі в активних бойових діях, проте їх залучають до охорони військових частин, аеродромів та інших стратегічних об’єктів. Курсанти не мають соціальних гарантій у разі обстрілу на навчальному полігоні, а місячна стипендія становить 620 гривень.

Суспільне з’ясувало, яке забезпечення зараз у курсантів, та чи можливо, щоб їх прирівняли до військовослужбовців.

“Ці всі контузії, поранення, травми, вони внаслідок цього отримали інвалідність, проте ця інвалідність не є пов’язана із захистом батьківщини, тобто це не інвалідність внаслідок війни”, — каже Зорян Павлів.

За словами юриста, курсанти не мають соціальних гарантій у випадку отримання травми чи інвалідності: їм не виплачують одноразову допомогу при пораненні та не надають статусу інваліда війни.Також у разі загибелі курсанта його сім’я не зможе отримати одноразову виплату розміром 15 мільйонів.

Курсант-випускник отримує офіцерське звання та підписує контракт зі Збройними силами на п’ять років. Під час навчання він має стипендію та додаткові необов’язкові виплати, розповідає курсант Одеської військової академії Дмитро. Він вступив у військовий виш після початку повномасштабного вторгнення та планує воювати у складі десантно-штурмових військ.

“Загалом для нашої спеціальності потрібне нормальне екіпірування, на яке я витрачаю особисті гроші. Мені десь батьки допомагають, за лише одну стипендію це неможливо придбати. Приблизно 100 тисяч я витратив на екіпіровку, в якій мені буде зручно та тепло”, — каже Дмитро.

Додаткова щомісячна виплата становить дві тисячі триста п’ятдесят гривень. За словами Дмитра, її можуть списати, якщо у курсанта є стягнення.

Речник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Антон Миронович каже, що всі курсанти вишу отримують додаткову оплату. Також їм видають одяг та інші речі — загалом майже 50 найменувань:

“Починаючи від шкарпеток, натільної білизни, для різного сезону взуття, польові костюми. Вони мають щонайменше один костюм на рік або більше, залежно від тих завдань, що вони виконують. Йдуть на зустріч представники речової служби, якщо десь треба замінити, додатково видати, залежно від того, скільки вони перебувають в польових умовах”.

Наразі курсанти прирівняні до строковиків попри те, що строкова служба вже скасована. Офіцер “Азову” Юрій Гаврилишин минулого року зареєстрував петицію на сайті президента про те, щоб прирівняти курсантів до військовослужбовців-контрактників. Петиція набрала необхідну кількість голосів для розгляду.

“З перших днів повномасштабного вторгнення курсанти брали участь у бойових діях. Їх долучали до оборони Києва й інших міст України, курсанти так само відправляються у відрядження за кордон як перекладачами, так й інструкторами, в тому числі для формування новостворених бригад, вони навчають мобілізованих”, — каже Юрій Гаврилишин.

За його словами, гроші додаватимуть мотивації курсантам, а також створять якісну конкуренцію при вступі. Для порівняння, рядовий контрактник отримує щомісяця вісім прожиткових мінімумів для працездатних осіб — наразі це 24 224 гривень.

Законопроєкт 9110 передбачає віднесення військовослужбовців із пораненнями та контузіями, отриманими під час проходження військової служби чи під час навчання у військових частинах, до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни. Такі зміни підтримали у Верховній раді. Від минулого року законопроєкт чекає на підпис президента.

Суспільне звернулося до Міноборони за роз’ясненням, за яких умов курсантів можуть прирівняти до військовослужбовців контрактної служби. Від 17 жовтня станом на день публікації матеріалу відповідь не надійшла. Відповідно до чинного законодавства її мають надати впродовж 30 днів.