Майже одразу після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, медіа та політичні оглядачі почали висувати припущення щодо того, хто обійме ключові позиції в уряді республіканця.

Деякі з цих прогнозів підтвердилися після того, як штаб Трампа почав публікувати заяви про висунення кандидатів на посади в адміністрації, уряді та поза ним.

Політолог Олексій Якубін у коментарі Фактам ICTV розповів, чого очікувати від призначень Трампа, як переформатується Білий дім та які відмінності можуть бути порівняно з нинішнім урядом США.

---

---

Адміністрація та уряд Трампа

Враховуючи попередню каденцію Трампа, а також запити американського суспільства, політолог Якубін зазначає, що 47-й президент США “намагається показати, що ті, хто був лояльний до нього під час виборчої кампанії, ті, хто йому активно допомагав”, отримують від нього посади.

– Це спроба показати, що лояльність для нього на першому місці. Це певним чином відрізняється від його позиції під час першого терміну, коли він, можливо, був змушений під впливом внутрішньопартійної бюрократії призначати не завжди тих людей, які були йому лояльні, – пояснює Якубін.

Таким чином, продовжує політолог, Трамп висловлює вдячність тим, хто підтримував його президентську кампанію.

Інша особливість полягає в тому, що Дональд Трамп хоче продемонструвати, що він “готовий перекреслити бюрократичні традиції Вашингтона”.

– Трамп у минулому мав гасло “Я висушу це болото”. І це така метафора про те, що він розбереться з бюрократією у Вашингтоні. І насправді частина виборців Трампа цього палко бажає, бо вважає, що вашингтонські бюрократи сидять там, як небожителі, і керують, не розуміючи проблем простих людей. Таким чином, частина виборців Трампа хоче, щоб він переламав традиції американського істеблішменту, – пояснює політолог.

Відповідно, до цієї адміністрації Трамп буде призначати посадовців і міністрів так, “як буде вважати за потрібне”, а не так, як того бажає істеблішмент.

Таким чином, продовжує Якубін, Трамп робить своєрідний крок до того, щоб показати, що за його президентства він готовий “розпочати своєрідну політичну революцію в Штатах”.

За таких обставин думка американських чиновників щодо кандидатів на ті чи інші посади не відіграватиме для Трампа жодної ролі, тим паче, що інститут президента в США відрізняється від інших європейських країн, і тут глава держави має повноваження, подібні до повноважень президентів і прем’єр-міністрів багатьох європейських країн, поєднуючи виконавчу і представницьку владу.

А враховуючи, що республіканці, лідером яких є Дональд Трамп, здобули перемогу в Сенаті США, призначення висуванців президента на ключові державні посади в більшості ситуацій не стане проблемою, вважає політолог.

У таких обставинах думка американських чиновників з приводу кандидатів на ті чи інші посади для Трампа не гратиме ролі, особливо, що в США інститут президента відрізняється від інших європейських країн, і тут глава держави має схожі повноваження з тими, які мають і президенти і прем’єр-міністри в багатьох країнах Європи, поєднуючи виконавчу і представницьку владу.

А враховуючи, що республіканці, лідером яких є Дональд Трамп, перемогли у Сенаті Конгресу США, то призначення на головні урядові позиції кандидатур президента в більшості ситуацій, не стане проблемою, вважає політолог.

Міністр оборони США Пітер Гегсет

Одним з яскравих прикладів такого рішення, яке переформатує традиційну бюрократичну систему США, Якубін називає Пітера (Піта) Гегсета, якого Дональд Трамп висунув на посаду глави Пентагону.

Піт Гегсет, якому наразі 44 роки, у минулому не мав урядового досвіду. Втім, перед цим Гегсет служив в Афганістані, Кубі та Іраку, а також був відзначений двома медалями Бронзової зірки, яку видають за героїзм на полі бою.

Особливістю майбутнього чиновника, в підпорядкуванні якого буде найпотужніша армія світу, є те, що він тривалий час був ведучим республіканського телеканалу Fox News.

Зокрема, у своїй публічній діяльності Гегсет широко критикував дії американського оборонного відомства.

Політолог Якубін зауважує, що Гегсет є яскравим прикладом того, за якими критеріями Трамп відбирає свою команду: особиста лояльність та переформатування традиційного уряду.

–  Історія з ведучим Fox News, потенційним новим очільником Пентагону, то це історія про те, як усі лояльні до нього (політичні гравці, – Ред.) отримують від нього (Трампа,- Ред.) посади, – каже політолог.

Водночас кандидат в очільники Пентагону чи не єдиний, щодо кого у політолога є сумніви, чи зможе він пройти етап затвердження у Сенаті Конгресу США.

Голова Держдепу США Марко Рубіо

Також напередодні штаб Трампа підтвердив повідомлення у медіа щодо висунення кандидатури сенатора від штату Флорида, республіканця Марко Рубіо, на посаду очільника Державного департаменту США.

Рубіо є більш традиційним представником американської політики.

У минулому сенатор Рубіо, після повномасштабного вторгнення РФ, спочатку підтримував Україну, а згодом скоординував свої політичні заяви із позицією Трампа та проголосував проти пакета допомоги Україні на понад $61 млрд.

Політолог Якубін вважає, що Марко Рубіо загалом має за спиною чимало проукраїнських меседжів, а зміна його політики щодо України була насамперед пов’язана з позицією Трампа. Утім, сам сенатор, вважає Якубін, має більш стриману позицію.

– Я думаю, що Рубіо пропонуватиме Трампу таку напівзважену позицію (щодо України, – Ред.). Але тут теж важливо розуміти, що з таких питань, як російсько-українська війна Трамп все одно матиме остаточне слово, – каже політолог.

Експерт нагадує, що принаймні на два найближчі роки, доки не буде оголошено проміжних виборів до Конгресу США, Трамп триматиме під повним контролем усю зовнішню політику країни.

– Якщо за Байдена можна говорити про інституційний механізм, де, умовно, існує вертикаль посол – держсекретар – президент (до цього списку також входили радники), то за Трампа, найімовірніше, домінуватиме механізм домовленостей на більш неформальному рівні, який буде паралельним до офіційного механізму, – вважає Якубін.

Відповідно, можливі ситуації як за першого президентства Трампа, коли в обхід дипломатичної вертикалі президент мав комунікацію через своїх радників із політиками інших країн, яких очільник Білого дому вважав такими, що мають вплив на ухвалення рішень.

Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард

Одне з найнесподіваніших кадрових рішень Трампа на сьогодні – це, мабуть, Тулсі Габбард, яку президент США призначив директором Національної розвідки.

У минулому Габбард була в таборі демократів, але після 2022 року перейшла до республіканців і почала палко підтримувати Дональда Трампа.

Габбард також мала кілька зустрічей з сирійським диктатором Башаром Асадом, вірним союзником президента Росії Володимира Путіна.

Ба більше, щодо війни в Україні, колишня конгресвумен-демократ Габбард підтримувала російські наративи, зокрема конспірологію Кремля про біолабораторії США на українських територіях, які нібито становлять загрозу для інших.

З боку України Центр протидії дезінформації при РНБО зазначив, що Тулсі Габбард є політиком, який активно працює на іноземну аудиторію за гроші Кремля. Прикметно, що наразі ЦПД видалив пост від квітня 2022 року, який містив цю інформацію.

У своїх публічних заявах вона не лише не підтримувала Київ і не допомагала українській стороні, а й звинувачувала США в російській агресії проти України. Так, вона вказувала, що Вашингтон спровокував Москву і не взяв до уваги побоювання Кремля щодо розширення НАТО.

Політолог Якубін вважає, що цим призначенням Габбард директоркою Нацрозвідки США, а також кандидатурою глави Пентагону Трамп хоче продемонструвати виборцям, що готовий до зламу політичної системи США.

– Важливо розуміти, що Трамп призначає більш відомих у медіа фігур. Як і глава Пентагону, Тулсі Габбард  відома своїми заявами. Але, як я бачу, він хоче сам бути тією людиною, яка матиме остаточне слово у всіх ключових рішеннях, – сказав експерт.

На думку політолога, цими діями Трамп сподівається, що призначені ним посадовці виявляться “контрреволюційними”.

З іншого боку, вважає Якубін, таким призначенням Трамп може демонструвати іншим країнам, що пропонує разючі зміни порівняно з тим, що було в адміністрації Байдена.

– Це спроба показати не лише своїм виборцям, а й урядам інших країн, зокрема Росії та Ірану, що Трамп матиме інший підхід, ніж адміністрація Байдена. Це можна побачити, зокрема, в Росії, як це коментують росіяни. Тобто Трамп намагається показати, що зміни, які він пропонує, є серйозними, – каже політолог.

Директор ЦРУ Джон Реткліфф

Обраний президент США Трамп також визначився і з кандидатурою нового директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ). Ним стане Джон Реткліфф, який обіймав посаду директора Національної розвідки США за часів першого президентства республіканця.

У минулому Трамп висував Реткліффа на найвищу розвідувальну посаду ще в липні 2019 року. Втім, тоді Сенат поставив під сумнів досвід Реткліффа, через що його кандидатуру було відкликано.

Реткліфф, який прийде в ЦРУ на заміну Вільяму Бернсу, може відрізнятись за своїм підходом, Так, за часів адміністрації Байдена очільник ЦРУ Бернс, який у минулому був послом США в Росії, мав одну з функцій, яка передбачала дипломатичне налагодження контактів з урядами інших країн, що відбувалося за лаштунками. Як приклад, Бернс приїжджав в Київ, де вів переговори з української владою.

У Реткліффа цього дипломатичного минулого немає, а тому і “тіньові переговори” можуть піти в минуле.

Політолог Якубін вважає, що таким чином Трамп прагнутиме до меншої публічності і, можливо, до меншої кількості дипломатичних публічних контактів.

– Тобто Трампу це, наскільки я бачу, не потрібно. Бо він вважає, що весь цей рівень буде у нього, розумієте? Тут є різниця між Трампом і Байденом. Байден свого часу розподілив функції великій кількості радників, представникам своєї адміністрації. Трамп так робити, принаймні зараз, не буде, – вважає експерт.

Відповідно, Трамп планує навіть у таких залаштункових переговорах, які вів Бернс, дотримуватися підходу мікроменеджменту, вважає політолог.

З іншого боку, може статися так, що “тіньова дипломатія”, наприклад щодо російсько-української війни, може перейти в публічний простір або на вищий рівень, як це планувалося з наміром розпочати переговори про припинення конфлікту.

Саме ж ЦРУ, продовжує Якубін, стане тепер значно менш публічним.

Радник з питань нацбезпеки США Майк Волтц

Майк Волтц був висунутий Трампом на посаду радника президента з питань нацбезпеки, яку сьогодні при Байдені обіймає Джейк Салліван. Саме Салліван в останні роки значною мірою координував політику президента Байдена щодо війни, а також пропонував підхід щодо контрольованої ескалації у конфлікті.

Відповідно, попри концентрацію влади Трампом на собі, від радника з нацбезпеки Волтца може багато чого залежати, зокрема, у політиці США щодо України.

Загалом у питанні російсько-української війни Якубін вважає, що Дональд Трамп може виконати свої передвиборчі обіцянки, які раніше сприймалися як популізм, і спробувати, зокрема зусиллями Майка Волтца, припинити російсько-українську війну.

– Найімовірніше, якусь угоду між Путіним та Києвом спробує укласти. Інша справа, якщо Росія, наприклад, не піде на цю угоду, то ми можемо побачити абсолютно іншу позицію Трампа, – вважає Якубін.

Для Дональда Трампа важливо багато в чому не бути схожим на свого попередника Байдена, про що йому часто нагадують, навіть поза американським медійним простором.

– Трамп точно не захоче повторити Байдена з Афганістаном. Але те, що він спробує укласти якусь угоду, я думаю, що це у найближчі 4-5 місяців буде одним з його ключових кроків, – вважає Якубін.

На думку політолога, у Трампа спробують переглянути політику, яку до цього щодо України вела адміністрація Байдена.

– Якщо він цього не зробить (враховуючи, що тема України порушувалася під час виборчої кампанії), у виборця Трампа в самих Штатах наростатиме розчарування. Тому він принаймні спробує це зробити, – вважає експерт.

Як додає Якубін, однією з цілей Трампа є переведення увагу на Тихоокеанський регіон та на Китай, тому саме це стане майбутнім вектором зовнішньої політики Трампа.

Департамент підвищення ефективності уряду: Ілон Маск та Вівек Рамасвамі

Одним з інструментів для перезавантаження уряду може стати Департамент підвищення ефективності уряду (DOGE), до якого Трамп призначив мільярдерів Ілона Маска та Вівека Рамасвамі. Примітно, що Рамасвамі також балотувався в президенти від Республіканської партії в 2024 році.

Особливістю цього відомства є те, що воно не буде входити в уряд США, що дасть змогу Маску та Рамасвамі без проблем вести свій бізнес та не підпадати під обмеження для чиновників.

Таким чином, що Маск, що Рамасвамі, не будуть дотичні до зовнішньої політики, враховуючи те, що раніше активно критикували підтримку України з боку США.

Іншим моментом, на який звертають оглядачі, є те, що департамент, до якого увійшов Маск, має співзвучну назву – DOGE – з одним з видів криптовалют  – Dogecoin. Саме ця криптовалюта пішла в гору після оприлюднення заяви штабу Трампа про утворення відповідного відомства. У минулому Маск активно загравав з криптовалютами.

На думку політолога Якубіна, цей департамент буде інструментом, завдяки якому уряд США має позбутись зайвої бюрократії та оптимізувати процеси.

Якщо наводити порівняння, то це відомство може стати певним Міністерством цифрової трансформації, яке переводить чимало документообігу в цифровий вигляд, що спрощує комунікацію з громадянами та між ланками уряду.

– Трамп спробує скоротити частину відомств. Можливо, скоротити частину федеральних чиновників. Це буде такий своєрідний мікс регуляції та дерегуляції. Тобто, Трамп, вочевидь, хоче перетрусити “вашингтонську бюрократію”. Ну, і для цього йому потрібен Ілон Маск, так, – вважає політолог.