Бояться потрапити на фронт. Чому працівники ТЦК “перетворилися” з військових на цивільних
Скандальний образ ТЦК викликав бажання влади розформувати структуру. Противники ідеї чинять опір і кажуть, що воєнкоми — це цивільні без бойового досвіду. Українці тим часом щодня бачать перекриті дороги людьми у формі значної статури. Фокус з’ясував, як повернути довіру до процесу мобілізації.
Численні випадки “бусифікації” українців на вулицях, фактичне викрадення людей остаточно зіпсувало репутацію військкоматів. Скандали не залишили владі іншого вибору, окрім як замислитися над ліквідацією структури. У зв’язку з цим у Верховній Раді кілька днів всерйоз обговорюють ідею розпуску ТЦК і передання мобілізаційних повноважень ЦНАПам і рекрутинговим центрам ЗСУ.
Українські нардепи говорили, що відправлення чинних працівників ТЦК в армію на посилення бойових частин ЗСУ — найкращий варіант вирішення проблеми. За словами депутатки Юлії Яцик, з воєнкомів можна створити щонайменше десять бригад. З адміністративними функціями військового обліку цілком впораються ЦНАПи та численні інструменти диджиталізації: “Дія”, “Армія+”, “Резерв+” і реєстр “Оберіг”.
Чисельність бригади ЗСУ може доходити до 8 000 військовослужбовців. Відповідно, ЗСУ отримають додатково 80 000 бійців, якщо мобілізувати воєнкомів. Озвучені вищим командуванням плани мобілізувати ще 160 000 осіб для відсічі російській агресії вже не здаються настільки нереальними.
За відомостями нардепа Мар’яни Безуглої, у ТЦК і рекрутингових центрах працюють до 100 тисяч осіб. Щонайменше 50 тисяч військовослужбовців ТЦК могли б поповнити бойові підрозділи. На доказ неефективної роботи ТЦК вона навела враження людей, які законно хотіли оформити відстрочку від призову. Виявилося, що зробити це практично неможливо.
“Потрапити в ТЦК із заявою на відстрочку — неабияка проблема. Вільних QR-кодів постійно немає, охорона не пропускає просто так. Під воротами стоїть натовп чоловіків, охочих отримати відстрочку. Вони ведуть неофіційні списки черги із сотнями людей. Отримати відстрочку за законним порядком практично неможливо: постой у черзі, спробуй потрапити всередину, а потім, всупереч закону, тебе направлять на ВЛК. Після цього чекай не 7 днів, а цілий місяць довідки. Ширяться переконливі чутки, що комфортне проходження цього шляху коштує 2 000 доларів”, — описує вона процес роботи організації.
Військовозобов’язаний, за її словами, очікував на запуск цифрової відстрочки і 9 листопада скористався новою послугою в застосунку “Резерв+”. Бажаного він домігся до кінця доби.
Хвиля захисту ТЦК: начальство прикриває своїх
Після заяв депутатів про можливий розпуск ТЦК представники військового крила стали публічно захищати їх. У Міністерстві оборони спростували дані про роздутий штат українських військкоматів. Як говорив речник Міноборони Дмитро Лазуткін, у ТЦК працює лише 36 000 осіб, серед яких майже 7 000 — цивільні та ще 18 500 осіб — обмежено придатні, які пройшли війну.
Начальник зі зв’язків із громадськістю Полтавського ТЦК Роман Істомін згодом сказав, що в ТЦК взагалі працюють переважно цивільні. Створити бойові частини з них не вийде, можна розраховувати виключно на будівельні бригади. Водночас заступник начальника ТЦК Київської області Андрій Примаченко 6 листопада заявив, що 99% співробітників ТЦК мають бойовий досвід.
“Ті, хто думає, що в ТЦК працюють військовослужбовці, які не проходили військову службу, це оманлива і фейкова інформація. За останні півтора року оновився майже весь склад ТЦК. З бойових частин переведено особовий склад, який має обмеження за станом здоров’я”, — сказав він.
За особистими спостереженнями члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Федієнка, у низці ТЦК Києва та області цивільні працюють бухгалтерами, юристами та діловодами, причому більшість із них — жінки не у військовій формі.
Нардеп у спілкуванні з Фокусом розповів, як у працівника ТЦК стався нервовий зрив після спілкування з військовозобов’язаними. Очевидно, він повернувся з гарячої точки і має контузію, але його розподілили на службу у військкомат.
“Чи всі місця в українських ТЦК зайняті фронтовиками? Чесно, не буду тут говорити. Я особисто бачив людей із пораненнями та навіть ампутаціями. Перед популістичними заявами про розформування військкоматів варто вивчити предмет розмови”, — каже депутат.
Що робити з “вуличними бійцями” ТЦК?
Люди у військовій формі та масках, які діють на вулицях, — це здебільшого службовці в ротах охорони ТЦК і члени добровольчих формувань територіальних громад (ДФТО). Їхні вчинки, за словами Олександра Федієнка, часто викликають питання. Карати їх потрібно згідно з нормами кримінального кодексу, а не відправленням на фронт, щоб не демотивувати решту українців.
“Якщо людина в масці, без відзнак обмежує рух людини — це злочинець. Неможливо одразу визначити, хто ховається під маскою. Може член ворожої ДРГ прорвався. Коли люди в камуфляжі та масках діють разом із поліцією, то варто наголосити, що тільки поліцейський у межах законодавства може проводити затримання”, — зауважує депутат.
Механізм мобілізації має залишатися під час повномасштабної війни. Функції ТЦК, як стверджує Федієнко, вимушено передоручать новій структурі в разі розформування. ЦНАПи з військовими завданнями точно не впораються, а рекрутингові центри треба розширювати з обов’язковою умовою непорушення правил роботи.
“Непоодинокі випадки, коли людина рекрутується в ЗСУ на певну посаду, опиняється в навчальному центрі і потім її переводять в іншу бригаду. Я розумію вказівку в пріоритеті відбору в ДШВ [десантно-штурмові війська], але в підсумку з операторів дронів роблять кулеметників. Порушено екосистему рекрутингу, через що в суспільстві сформувалася недовіра до служби в ЗСУ”, — пояснює Федієнко.
З “бусифікаторів” — в інструктори
Розформування всіх ТЦК може відповідати запитам суспільства, але виявитися неефективним. Військкоми, які вчинили кримінальні та корупційні злочини, не понесуть покарань. Президент України Володимир Зеленський у серпні 2023 року вирішив звільнити всіх обласних воєнкомів у межах боротьби з корупцією і продажем звільнень від призову до ЗСУ, але результати не справдилися, вважає старший партнер адвокатської компанії “Кравець і Партнери” Ростислав Кравець.
“Раджу Міноборони провести аудит і всіх винних притягнути до відповідальності. В Україні з 2017 року діє закон про запуск єдиного реєстру призовників і військовозобов’язаних, але чому працівники ТЦК його не вели? Зараз вони перекладають відповідальність за це на громадян України. Усі виписані штрафи нехай оплатять зі своєї кишені”, — ділиться думкою юрист.
Реформа ТЦК, на його переконання, передбачає відправлення на фронт людей у масках і військовій формі, які ходять вулицями і перевищують повноваження. Якщо вони пройшли війну, можна відправити інструкторами до бойових частин, попри їхній стан здоров’я. Обмінюватися досвідом із військовослужбовцями буде корисніше, ніж займатися “бусифікацією”.
“Кажуть, що в них немає здоров’я, але вони так швидко бігають. Давайте повторно відправимо їх на ВЛК, де їх визнають усіх придатними, як це роблять із цивільними. Більша частина виявиться придатною до служби та участі в боях”, — міркує він у бесіді з Фокусом.
Службовці в ротах охорони потрапляють під кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини.
“На якій підставі вони стоять на блокпостах або перекривають дороги, якщо вони повинні ТЦК охороняти? Наведення порядку одразу поліпшить процес мобілізації до ЗСУ”, — каже адвокат.
Окреме покарання стосується працівників цивільних у ТЦК. Їм може загрожувати штраф за статтею 186-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення за незаконне носіння військової форми.
Нагадаємо, у Печерському районному ТЦК застрелився співробітник відділу кадрів. Чоловік вистрілив собі в голову з пістолета “Макарова”, лікарі його не врятували.
В Україні нещодавно засудили жителя села Кравченки Полтавської області, який відмовився від мобілізації через температуру та перелом ребер. Чоловік утримує неповнолітню дитину, але після проходження медогляду був визнаний придатним до служби.