Росія розпочала наступ на Покровськ в Донецькій області навесні 2024 року. Тоді Україна відчувала гостру нестачу людських ресурсів та озброєння, адже допомога від США блокувалася у Конгресі. Та за вісім місяців виснажливого просування на заході Донецької області окупаційні війська так і не змогли дійти до Покровська.

Про це йдеться в матеріалі американського Інституту вивчення війни (ISW).

Спроби РФ захопити Покровськ

Українська оборона у поєднанні з обмеженими людськими й матеріальними ресурсами росіян, змусила російське військове командування відмовитися від початкового плану – фронтального штурму Покровська.

Зараз загарбники хочуть захопити Покровськ із південного заходу через Селидове і вирівняти лінію фронту на захід від Курахового і на північ від Вугледара. РФ нещодавно взяла Селидове і зараз використовує захоплення Вугледара для просування до Курахового, але це росіянам коштує значних втрат у живій силі та бронетехніці, а також місяців часу.

За словами експертки ISW і авторки звіту Анжеліки Еванс, використання українських безпілотників значно допомагає у стримуванні російських механізованих наступів.

– Дії України запобігти захопленню Покровська і змусити РФ перенаправити свої зусилля на просування на, можливо, менш важливу ділянку фронту є позитивним показником здатності України продовжувати вести цю війну, – наголошує Анжеліка Еванс.

Зараз російські війська намагаються одночасно провести дві наступальні операції для захоплення Покровська – шляхом розвороту через Селидове та вирівнювання лінії фронту від Покровська до Ясної Поляни, щоб створити умови для майбутніх, може й не таких значущих з оперативного погляду перемог у на Донеччині.

Просування військ РФ на Покровському напрямку

Російські війська поволі просуваються на Покровському та Курахівському напрямках з березня 2024 року, але досі не мають значущих успіхів.

Силам оборони України вдалося переконати російське військове командування кидати сили, техніку та витрачати час на менш значущі місця на заході Донецької області.

За словами експертки, просування військ РФ під Селидовим, захоплення Вугледара і подальший наступ росіян на північ від Вугледара поки не є оперативно значущими досягненнями. До того ж це завдало РФ величезних втрат у живій силі та техніці.

Варто зауважити, що українські дрони також відіграли вирішальну роль у стримуванні російського механізованого маневру та атак по всій лінії фронту та в Курській області у 2024 році. За словами Еванс, Росія постійно недооцінювала використання Україною новітній безпілотних систем, що й завдало загарбникам чималої шкоди.

Сформульована кремлівським диктатором Володимиром Путіним теорія перемоги передбачає, що армія РФ зможе здійснювати і підтримувати повзуче просування до нескінченності. Проте Путін не врахував, що ЗСУ можуть завдавати таких втрат, які затримають або ж взагалі зупинять майбутні російські наступи.

На Заході говорять, що щомісячні втрати ворогом живої сили не покриваються мобілізацією в РФ. Крім того, з’являються докази, що в середньостроковій перспективі Росія не зможе витримати поточні темпи втрат у броньованій техніці та танках.

Українські оператори безпілотників, особливо на Покровському напрямку, успішно мінімізували механізовані просування ворога. Тож російська піхота здебільшого просувається пішки.

Мета Путіна захопити Луганську та Донецьку області

Володимир Путін на початку повномасштабного вторгнення назвав повне захоплення Донецької та Луганської областей пріоритетною метою війни. Зараз окупаційні війська продовжують операції на Сіверському, Часовоярському, Торецькому, Покровському, Курахівському та Великоновосілківському напрямках.

РФ також посилила локальні атаки на Великоновосілківському та Сіверському напрямках у жовтні та листопаді 2024 року, але поки незрозуміло, чи готове російське військове командування виділити людські ресурси, щоб досягти оперативно значущих успіхів на цих менш пріоритетних напрямках.

У 2024 році російський наступ поблизу Часового Яру зупинилися, ворог досі не просунувся до центру населеного пункту. Раніше в ISW зазначали, що захоплення росіянами Часового Яру відкриває перед окупантами перспективи для оперативно значущого просування в Донецькій області.

Однак російське військове командування вирішило надати пріоритет наступальним операціям на Торецькому, Покровському та Курахівському напрямках, які забезпечують російським військам менш прямі шляхи до оперативно важливих українських об’єктів.

За словами Анжеліки Еван, на сьогодні окупаційна армія ще не досягла оперативно значущих успіхів з огляду на чималі втрати в живій силі та техніці.