На Олімпійських іграх у Парижі Парвіз Насібов приніс Україні «срібло» у змаганнях з греко-римської боротьби у ваговій категорії до 67 кг. У кар’єрі борця це було друге олімпійське «срібло», перше – він здобув у фіналі Токіо-2020.

В ексклюзивному інтерв’ю для UA.News Парвіз Насібов розповів про характер та волю до перемоги у греко-римській боротьбі, роль сім’ї у кар’єрі спортсмена та плани на Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі 2028-го .

 

Парвізе, насамперед вітаю Вас із “золотом” на турнірі Bill Farrell Memorial у Нью-Йорку! Що для Вас означає ця перемога?

Парвіз Насібов: Це мої перші змагання після Олімпіади в Парижі. Декілька місяців я відпочивав, тому зараз щасливий повернутися знову на килим.Зараз Ви тренуєтеся у Сполучених Штатах. Як там все організовано і яка атмосфера?

Парвіз Насібов: Атмосфера класна! Для американських спортсменів створені дуже комфортні умови, тренуватися тут – одне задоволення.

На Олімпійських іграх в Парижі Вам, попри серйозне ушкодження ока, вдалося вибороти друге олімпійське “срібло”. Перше було на іграх у Токіо 2020-го року. Яка з цих медалей для Вас дорожча?

⁠Парвіз Насібов: Вони обидві для мене цінні. За ними стоїть дуже багато праці. Але водночас ці медалі зовсім різні: у Токіо я був молодий і для мене ця медаль була «білим золотом»; у Парижі срібло стало дуже прикрим і болючим, бо через мою помилку я не став чемпіоном. Але все попереду. Вірю, що найдорожча моя медаль чекає мене в Лос-Анджелесі.

На Олімпіаді в Парижі головний тренер збірної України Володимир Шацьких розповідав, що рівень Ваших суперників був надзвичайно високим. Цитую: “Авжеж, техніки, каскаду прийомів не може бути зі спортсменами такого рівня. Парвіз все ж доводить, що ми маємо характер, що у нас є школа, бажання вигравати”. А що для Вас запам’яталося найбільше із тих сутичок? І що було найбільшим стимулом до перемоги?

⁠Парвіз Насібов: Усі сутички були тяжкими. У кожній я виривав перемогу «зубами», так би мовити… Це – Олімпіада, і до неї всі спортсмени готуються як на «останній бій». Зрештою, перемагає той, хто більше прагне перемоги.

Стимулом для мене був мій новонароджений син. Дружина разом з ним подолала велику відстань, щоб бути поруч і підтримати мене. Також було сильне бажання здобути медаль для України. Зараз не прості часи, хотілося підняти наш прапор, щоб світ про нас памʼятав.

  У Вас уже є плани на Лос-Анжелес 2028-го року? Чи є мета вибороти олімпійське «золото»?

⁠Парвіз Насібов: Звичайно, для повного мого спокою і щастя мені в колекції дуже не вистачає «золота». Саме за ним я знову повернувся, знову готовий працювати і віддавати себе повністю, щоб усе вийшло.

А чи пам’ятаєте, як Вас зустріли в Україні після повернення з Олімпіади в Парижі? Яке з привітань для Вас було особливим?

⁠Парвіз Насібов: Звичайно, нас дуже гарно зустріли. Було багато охочих нас привітати. Серед натовпу я шукав щасливі очі батьків, хотілося нарешті їх обійняти.

В одному з інтерв’ю Ви з вдячністю згадували свого першого тренера із Запоріжжя. А які Ваші найяскравіші спогади зі спортивного дитинства? Хто допомагав Вам стати таким вольовим спортсменом?

Парвіз Насібов: Насправді, мій перший тренер – із Миколаєва, Салєєв Микола Леонтійович. Із його залу все починалося. Я прийшов туди 6 річним хлопчиком, а вже у 15 років потрапив у руки Черткова Євгена Олександровича якраз у місті Запоріжжі. Там я продовжив свою спортивну карʼєру.

Знаєте, спортивний шлях – тернистий і довгий. Можу сказати, що за ці роки на моєму шляху в тому чи іншому віці зустрічалися люди, які вносили свій вклад і допомагали мені стати тим, ким я зараз є. Основну підготовку до великий змагань (чемпіонати Європи, світу, Олімпіади) я проходжу з головним тренером збірної Шацьких Володимиром Володимировичем.

Коли до Вас прийшла впевненість, що Ви можете стати олімпійським призером? Чи це відчуття у Вас було від самого дитинства?

Парвіз Насібов: ⁠Це була мрія дитинства, але вона здавалося не досяжною. Проте, як показує життя, якщо добросовісно виконувати свою роботу і робити все, щоб мрія здійснилася – вона здійсниться!

Які якості спортсмена у греко-римській боротьбі є вирішальними, щоб здолати суперника?

⁠Парвіз Насібов: Боротьба такий вид спорту, де важливо все. Є борці талановиті, є дуже технічні, є гнучкі і не зручні, є фізично дуже сильні. Зрештою, перемагає той, хто більше цього заслуговує. Напевно, йти до кінця, не здаватися до останньої секунди – це і є основна складова перемоги.

Є багато прикладів в українському і світовому спорті, коли видатні спортсмени, які досягали найвищих вершин у кар’єрі, високо цінували сімейні цінності. А наскільки для Вас сім’я є джерелом додаткової мотивації?

Парвіз Насібов: Сімʼя – це не просто додаткова, напевно, це моя основна мотивація. Мама, тато завжди були зацікавленні і робили все із самого мого дитинства, щоб мені вдалося здобути визнання у спорті.

Зараз підростає мій молодший брат – також борець (14 років). Я розумію, що він рівняється на мене. Я для нього авторитет. А ще – мій маленький син росте, і я хочу, щоб він теж мною пишався. Виходить, що вся сім’я залучена. Тому моя основна мотивація – їх порадувати і зробити щасливими.

Чи хотіли б Ви, щоб Ваш син також обрав спортивний шлях у греко-римській боротьбі?

⁠Парвіз Насібов: Я би хотів, щоб мій син був щасливим, щоб ми з дружиною виховали його порядним і людяним. А що він обере, в чому він буде себе бачити – нехай це буде його вибір. А ми лише підтримаємо.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.