Щоб швидше виплатити іпотеку за квартиру, Олена влаштувалася оператором на АЗС у нічну зміну.

Її чоловік Віктор теж вирішив підробити, взявши додаткові зміни у автосервісі.

Він часто залишався працювати до ранку, тому подружжя стало все рідше і рідше бачитися.

– Мені здається, що я сьогодні недопрацюю до кінця. Спати хочеться неймовірно, – поскаржилася Олена напарниці.

– І не кажи, я теж ледве тримаюсь на ногах. Думаю, що цей місяць допрацюю, а потім звільнюся. Нічні зміни мене сильно вимотали, – сонним голосом промовила Ганна.

– Я собі не можу дозволити таку розкіш, як звільнення. Хоча теж іноді про це думаю, – сумно промовила дівчина. – Я навіть не пам’ятаю, як учора додому дісталася.

За кілька годин закінчилася робоча зміна, і втомлена Олена помчала додому.

З неба сипав великий пухнастий сніг, створюючи новорічний настрій. Проте дівчина мріяла лише про те, щоб скоріше дістатися до теплого ліжка.

Коли Олена увійшла до квартири, в ній було темно та тихо. Вона скинула одяг прямо на підлогу і попрямувала до спальні.

Вуличний ліхтар, що проникав крізь фіранки у спальні, відкидав достатньо світла, щоб дівчина могла розрізнити фігуру під ковдрою.

Вона вирішила, що чоловік вже вдома і радісно пірнула до нього під ковдру. Олена притулилася до теплої спини чоловіка і вловила запах дешевого одеколону.

Вона була надто втомлена, щоб помітити це. Коли дівчина обняла чоловіка, то навіть не звернула уваги на його живіт, що округлився.

Раптом рука чоловіка погладила жінку по нозі та притиснула до себе.

– Вітя, я втомилася, тож ніяких ігор у нас сьогодні точно не буде, – сонно пробурмотіла Олена.

Однак чоловік ніяк не заспокоювався і продовжував гладити її стегно. За кілька хвилин на телефон жінці надійшло повідомлення від чоловіка: “Ти ще не спиш? Я скоро приїду.”

Коли Олена прочитала повідомлення, то швидко схопилася з ліжка і, загорнувшись у ковдру, притулилася до стіни.

Жінка з подивом усвідомила, що у ліжку поряд із нею лежав невідомий чоловік.

Вона судорожно намацала вимикач і ввімкнула світло. У ліжку лежав добряче «веселий» свекор.

– Ігоре Івановичу?! Що ви тут робите? – обурено вигукнула невістка.

– Що, що… Сплю, хіба не видно? – зухвалим тоном відповів чоловік.

– Як ви до нас потрапили? – здивовано запитала Олена.

– Мені Вітя ключ дав, щоб я квартиру перевіряв, коли ви кудись їдете, – спокійно пояснив Ігор Іванович.

– А зараз ви тут що робите? Або кажіть, або я Світлані Вікторівні зателефоную, – заявила жінка.

– Дзвони, мені все одно. Вона мене з дому виставила, – незворушно відповів Ігор Іванович

– Зрозуміло тепер, чому ви в нас обтираєтесь, – сердито промовила Олена.

Ігор Іванович підвівся з ліжка і пішов на кухню. Жінка чула, як він поставив кип’ятити чайник і відчинив холодильник.

Залишившись у спальні одна, вона накинула на себе халат і прибрала розкидані речі.

Незабаром прийшов Віктор і дуже здивувався, що батько сидить у них на кухні.

– Коли ти прийшов? Чому не попередив? – зацікавлено запитав син.

– Я ще ввечері прийшов, твоя мати мене з дому виставила, тому тепер я житиму з вами! – впевнено заявив Єгор Іванович.

– Чому ви з матір’ю посварилися? – насторожено поцікавився Віктор.

– Їй не сподобалося, як я сімейний бюджет витрачаю, – єхидно посміхнувся батько.

У цей момент на кухню увійшла Олена і, притулившись до чоловіка, розповіла, як свекор гладив її по нозі.

– Ти її не слухай, вона сама до мене в ліжко стрибнула і пригорнулася, – нервово промовив родич.

– Бо я думала, що це мій чоловік, а не ви! – обурено вигукнула жінка. – Але ви точно знали, що я не ваша дружина! І взагалі, це ви потай проникли в нашу квартиру і лягли спати в наше ліжко!

– Тату, ти зараз серйозно кажеш мені, що чіплявся до моєї дружини? – сердито промовив Віктор. – Давай одягайся та їдь до матері миритися. Тут ти не залишишся!

– Дякую, синку, рідного батька з дому виставляєш, – єхидно промовив Ігор Іванович.

Протягом півгодини чоловік зібрав речі та на таксі поїхав додому. Олена ще довго не могла заспокоїтися, і тільки рано вранці подружжя лягло спати.

З цієї причини Віктор взяв на роботі відгул. Як тільки подружжя прокинулося, чоловік насамперед зателефонував матері.

– Що у вас із батьком сталося? Чому сьогодні вночі він прийшов до нас? – стривожено спитав син.

– Твій тато спустив усі наші накопичення на свої гулянки. Передай йому, що додому він може не повертатися, – сердито відповіла Світлана Вікторівна.

– Хіба він не в тебе зараз? – здивовано промовив син.

– Ні, звісно. Я ще вчора забрала у нього ключі від дому, – роздратовано промовила мати.

Чоловік ще трохи поговорив із мамою і поклав слухавку. Він вирішив не ділитися з нею подробицями нічного інциденту.

Наступного дня подружжя, як завжди, пішло на роботу. Коли Олена після трудового дня зайшла в під’їзд і піднялася на поверх, вона виявила Віктора, що сидів біля вхідних дверей.

– Ти чого додому не заходиш? Щось трапилося? – здивовано спитала дружина.

– Я забув забрати у батька ключі від нашої квартири. Він замкнувся зсередини і не пускає мене, – обурено промовив Віктор.

– Скажи йому, що якщо він зараз не відкриє, то ми викличемо дільничого! – твердо промовила Олена.

Чоловік хвилин десять стукав у двері та лякав батька, проте Ігор Іванович так і не відчинив їм.

У цей момент Олена зрозуміла, що вони мають діяти рішуче. Вона відкрила електрощит і вимкнула у їхній квартирі світло.

За кілька хвилин двері відчинилися і на порозі з’явився здивований свекор.

– Чому ти не відчиняв нам двері?! – сердито вигукнув Віктор.

– Не сподобалося, коли вас в будинок не пускають? Тепер ти мене розумієш, – уїдливо відповів батько, з виглядом зверхності дивлячись на сина.

– Тебе звідусіль женуть, тому що ти по-людськи поводитися не можеш, – справедливо зауважив чоловік. – Якби ти не чіплявся до Олени, то я б дозволив тобі жити з нами.

– Сину, давай все забудемо, я ж твій батько. Ти не можеш знову виставити мене надвір, – жалібно промовив Єгор Іванович.

– Тепер вже надто пізно просити про щось. Ми не хочемо, щоб ти жив із нами, – твердо заявив Віктор. – Повертайся до матері. Якщо повинишся, вона тебе обов’язково пустить додому.

Батько з незадоволеним виглядом зібрав речі і, не поспішаючи, подався додому. Весь його вигляд буквально вигукував про те, що він не хоче повертатися до Світлани Вікторівни.

Проте вибору він не мав. За кілька днів Віктор дізнався, що мати пробачила батька, і вони знову живуть разом.

Щоб не ризикувати, Олена попросила чоловіка замінити замок на вхідних дверях. Їй не хотілося знову опинитися вночі після зміни в одному ліжку з незнайомцем.

Джерело