Марія познайомилося з цікавим чоловіком через інтернет. Він цікаво та весело коментував міські новини, а вона підігрувала йому. Через деякий час вони вирішили зустрітися. Дмитро  в житті, також, виявився веселим, добрим, та приємним в спілкуванні. Був тільки один мінус, як казала мама Марії, він розлучений та мав дитину.

– Ти, ж розумієш, він все життя, крім тебе і твоїх дітей, буде любити ще й свою дитину – казала мама Марії.

Марія прислухалася до слів мами. Вона сказала Дмитрові, що не братиме ніколи участі у вихованні його чотирирічної дочки. Їх, навіть, не потрібно знайомити.

– Твоя дочка, це твоє особисте життя. Я не хочу в цьому брати участь.

– Добре, але якби ж ти з нею познайомилася, то неодмінно полюбила б її, – безнадійно сказав Дмитро.

– Ні – категорично сказала Марія.

Дмитро виконав свою обіцянку – ходив в кіно і в кафе з дочкою удвох. Кожних вихідних він виділяв на це час.

Через три роки Дмитро та Марія вирішили одружитися. Для весілля все вже було готово.

Увечері Дмитро вів себе якось дивно. Марія думала, що він сам розповість у чому справа, але Дмитро мовчав. Уже перед сном Марія не витримала:

– Що трапилося? У тебе неприємності?

– Та я навіть не знаю, як почати цю розмову. Розумієш, сьогодні телефонувала колишня дружина. Вона зacлaблa, сильно. Мабуть ми будемо виховувати мою дочку.

– МИ? – здивувалася Марія – Я, звісно, не можу тебе просити вiдмoвuтucя від дuтuни, але і виховувати її не буду.

Так і заснули, не сказавши один одному більше ні слова. А вранці Марія зібрала свої речі і пішла.

Дмитро пізніше відправив повідомлення: – Я не думав, що ти така безсердечна

Софія відповіла: – Я ж тебе попереджала. На що ти сподівався?… І заблокувала номер Дмитра.