-Мої вітання, Любов Дмитрівно! Всього вам найкращого і успіхів у роботі! – Марина дістала велику коробку цукерок. – Ваші улюблені.

-Дуже дякую, дорогенька. В мене також для тебе дещо є. Ось тримай, – Любов Дмитрівна простягнула Марині велику пачку кави. Вона пам’ятала, що Марина колись дуже нахвалювала саме цю каву.

Трохи поговоривши про буденні справи, вони розійшлися по своїх робочих місцях.

-Щось не дуже хочу я цукерок, – міркувала Любов Дмитрівна. – Мабуть подарую їх Вірі Василівні, Маринка не дізнається – вона ж в іншому офісі працює.

Так вона і зробила. Одного тільки не врахувала Любов Дмитрівна – Віра Василівна солодкого не їла взагалі, бо не можна їй було…

Ну а далі цукерки почали “блукати” з відділу у відділ. Віра Василівна передарувала їх молодій коліжанці. Та хоч і любила цукерки, але такі дорогі їсти не ризикнула.

-Ну і чудово, – міркувала вона. Є тепер що начальнику моєму подарувати і гроші зекономлю.

Начальник благополучно отримав свою коробку цукерок, а дівчині подарував у відповідь велику шоколадку.

Вже під кінець робочого дня Марина попрямувала до начальника. Звичайно, а як же можна не привітати директора компанії з 15-річчям тієї самої компанії. Тим більше він дуже добре до всіх ставився і взагалі був хорошою людиною.

-Петре Васильовичу, у цей знаковий для нашої компанії день хочу вас привітати з такою важливою датою.

Марина подарувала начальнику невеликий вазончик з кактусом.

-Має чудово вписатися в інтер’єр вашого кабінету, – додала вона.

-Ого, оце так! Дуже незвично! Дякую тобі – сказав Петро Васильович, – Маринко, у мене для тебе також дещо є.

Петро Васильович відкрив шафу, з якої дістав велику коробку цукерок…

-Тримай! Дівчата люблять солодке, я знаю!

Марина вийшла в коридор. Вона дивилася на коробку цукерок і думала:

-Ну так… Це вона… І стрічкою червоною обгорнута, і оця подряпинка на упаковці… Он воно як виходить. Це ж що одна я різні подарунки всім купую?..

Зранку Марина приїхала на роботу і зробила вигляд, що нічого не сталося. Так, неприємно, та що ж поробиш… Кожен викручується як може…