Урочисте відкриття відбулось у п’ятницю, 5 грудня, у річницю загибелі поліцейського з Дрогобича.

Пам’ять правоохоронця вшанували батьки, дружина з дітьми, товариші по службі на чолі з заступником начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області полковником поліції Романом Турчаком, а також голова територіальної громади та друзі, повідомили на сайті поліції Львівщини. 

Старший лейтенант поліції Дмитро Ялоха народився 6 листопада 1990 року у місті Стебник, Дрогобицького району.

У 2015 році вступив на службу у Національну поліцію України. З 2023 року – вступив у лави Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».

3 грудня 2023 року, захищаючи незалежність та територіальну цілістність України у Бахмутському районі на Донеччині, не повернувся з поля бою та вважався безвісти зниклим. Невдовзі побратими зуміли розшукати тіло свого бойового товариша – він був похований у рідному місті 21 грудня 2023 року.

Дмитру було 33 роки. У нього залишились мама Оксана Тарасівна, батько Любомир Михайлович, дружина Тетяна та дві доньки – Діана та Кароліна.

5 грудня на фасаді будівлі Дрогобицького районного відділу поліції, де тривалий час служив загиблий правоохоронець, йому було встановлено меморіальну дошку. Окрім того, у рідному місті Дмитра – Стебнику, відбулась поминальна панахида, після якої присутні запалили лампадки на могилі Героя.

«Смерть Дмитра – важка втрата для всіх: для родини, громади і для поліції Львівщини. Як справжній воїн та патріот України, він  гідно ніс звання поліцейського та загинув, виконуючи бойове завдання на одному з найнебезпечніших напрямків у Донецькій області.

Відкриваючи сьогодні цю меморіальну дошку, ми вкотре дякуємо нашому товаришу і всім полеглим в боях за Україну хлопцям та дівчатам за те, що ціною свого життя зупиняють ворога і віримо, що навіть з небес він оборонятиме Україну», – зазначив Роман Турчак.

«Два роки без Дмитра – це для нас ціла вічність… Але він живе у наших молитвах, у пам’яті тих, хто його любив. Дмитро був хорошим сином – і для нас, і для України та хорошим батьком. Він не шукав слави – він робив те, що вважав правильним і віддав за це найдорожче, що мав – своє життя.

Дякую усім вам за те, що прийшли вшанувати пам’ять мого сина і нам залишається жити так, як він хотів – з вірою у Перемогу та з любов’ю в серцях», -сказала матір Дмитра – Оксана Тарасівна. 

Вічна шана Героям, які загинули захищаючи незалежність нашої держави! Пам’ять про них завжди житиме у наших серцях !

Читайте також: як 100 років тому Росія напала на Україну