Ексклюзив

У бюджеті на наступний рік пріоритет №1 — безпека та оборона. Сюди буде спрямовано 26,3% ВВП країни. Також уряд сформував  Єдиний проєктний портфель, що включає 787 проєктів загальною вартістю 2,6 трлн грн.

Водночас від початку повномасштабного вторгнення головним джерелом скорочення бюджетного дефіциту є макрофінансова допомога від 27 країн-партнерів та міжнародних фінансових інституцій. На жаль, Україна не в змозі самотужки фінансувати всі витратні статті. Тому наступного року економічний стан країни буде залежати від доброї волі наших союзників. Проте частина «запланованих» у бюджеті коштів досі не підтверджена західними партнерами.

Згідно з офіційними даними, державний бюджет-2025 спрямований на забезпечення комплексного підходу до підтримки пріоритетних сфер, розвитку критично важливих галузей та відновлення економіки в умовах війни.

«Ухвалення Державного бюджету на 2025 рік — це виважене стратегічне рішення, побудоване на чітких пріоритетах: оборона держави, підтримка громадян та відновлення економіки. Важливо, що бюджет побудований з урахуванням реальних потреб сьогодення, з акцентом на забезпечення довгострокової стійкості та зміцнення економічної стабільності у непростих умовах війни», — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу у Верховній Раді України.

Доходи загального фонду (без врахування грантів та міжнародної допомоги) заплановані на рівні 2,05 трлн грн. Видатки загального фонду передбачені на рівні 3,6 трлн грн.

Пріоритет №1 — безпека та оборона. Зокрема, у 2025 році буде спрямовано 26,3% ВВП країни на безпеку та оборону: видатки зростуть до 2,23 трлн грн, що на 47,6 млрд грн більше порівняно з уточненим планом 2024 року. Це збільшення дозволить посилити обороноздатність країни.

Наприклад, збільшуються видатки на озброєння та військову техніку. У 2025 році на це передбачено 739 млрд грн, що на 34,1 млрд грн більше, ніж у попередньому році. Це фінансування дозволить закупити новітні системи озброєння та здійснити технічне оновлення армії, що є важливим для ефективного ведення бойових операцій.

Окрему увагу приділено розвитку оборонної промисловості. Зростання відбувається також у фінансуванні закупівлі безпілотників (БПЛА) — у 2025 році буде виділено 46,9 млрд грн, що на 3,6 млрд грн більше, ніж у 2024 році.

787 проєктів загальною вартістю 2,6 трлн грн

Уряд сформував  Єдиний проєктний портфель на 2025 рік, який включає 787 проєктів загальною вартістю 2,6 трлн грн. На наступний рік передбачено фінансування 224,2 млрд грн, яке розподілено наступним чином:

• 115 млрд грн буде залучено під державні гарантії для відновлення критичної інфраструктури, зокрема, транспортних та енергетичних об’єктів.

• 71,8 млрд грн надійде від міжнародних фінансових організацій у вигляді кредитів та грантів, що дозволить профінансувати проєкти у сферах транспорту, промисловості, охорони здоров’я, освіти та енергетики.

• 36,4 млрд грн передбачені з загального фонду бюджету на ключові соціальні та інфраструктурні проєкти, включаючи відновлення навчальних закладів, лікарень та систем водопостачання у постраждалих регіонах.

В уряді вважають, що цей підхід дозволяє не тільки фінансувати відновлення, але й модернізувати наявну інфраструктуру, створюючи базу для подальшого економічного зростання.

Покриття дефіциту передбачено коштом макрофінансової допомоги

На 2025 рік передбачено, що дефіцит бюджету буде покрито коштом макрофінансової допомоги та зовнішніх кредитів, а обсяг зовнішніх запозичень очікується на рівні 1,65 трлн грн (понад $38 млрд). Тому головним джерелом скорочення бюджетного дефіциту є макрофінансова допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових інституцій. Про це розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус банку.

За словами банкіра, державний кошторис на 2025 рік у співвідношенні доходів та видатків є дуже подібним до «базового» бюджету на поточний рік, що був ухвалений 9 листопада 2023 року.

Так, рівень доходів планується на рівні 2,33 трлн грн (у 2024 році –  1,77 трлн грн), а рівень видатків – 3,94 трлн грн (у 2024 році – 3,3 трлн грн). Тобто бюджетний дефіцит наступного року складе 1,61 трлн грн, а в цьому році він планувався на рівні 1,53 трлн грн.

Експерт нагадав, що 18 вересня був прийнятий Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони». Згідно з документом доходи бюджету на 2024 рік були збільшені до 1,9 трлн грн, а видатки зросли до 3,7 трлн грн. Тобто дефіцит бюджету складе 1,8 трлн грн.

«Логіка бюджету на наступний рік майже тотожна цьогорічній. Як і з початку війни, уряд України покладатиметься на значну зовнішню фінансову та кредитну допомогу», — акцентував Сергій Мамедов.

При цьому торік при плануванні державного бюджету закладалися очікування, що протягом 2024 року Україна отримає понад $41 млрд, левова частка яких мала б піти саме на покриття видатків. Трохи згодом цей обсяг було скориговано до $39 млрд. Нещодавно Нацбанк покращив очікування від макрофінансової допомоги до $42 млрд до кінця року. Зокрема, відповідно до звіту НБУ, до кінця року Україна сумарно може отримати ще як мінімум $6,4 млрд безповоротної допомоги.

Водночас згідно з державним кошторисом на наступний рік зовнішні запозичення заплановані у сумі понад $38 млрд. Проте частина цих коштів досі не підтверджена західними партнерами та вона може враховувати певну суму із потужного кредиту від країн «Великої сімки» на $50 млрд, з яких частка ЄС складає €35 млрд (понад $37 млрд).

«Минулого року, та й упродовж поточного, неодноразово зазначалося, що зовнішня макрофінансова допомога може суттєво скоротитися. Так, згідно з даними НБУ, у 2026 році скорочення складе понад 1,5 раза — до $25 млрд на рік. Саме тому для покриття бюджетних видатків суттєво зростає потреба у своєчасному отриманні кредиту від G7, який, до речі, «гаситиметься» коштом заморожених активів країни-агресора», — вважає голова правління Глобус банку.

На його погляд, наступного року головним завданням перед урядом може стати повноцінна реалізація вже запущених програм пільгового кредитування, що неабияк стимулюють розвиток бізнесу, в тому числі нагальні програми енергокредитування. Крім того, прогнозується активізація в стратегічних галузях економіки, таких як АПК, ВПК, будівництво, машинобудування тощо. Основна мета — це збільшення доходів та відповідне зменшення видатків бюджету, що дасть змогу країні поступово і безболісно «зістрибнути» з голки макрофіну.

«На жаль, в умовах жорстокої війни Україні ніяк не обійтися без зовнішньої фінансової підтримки. Однак і макрофін колись закінчиться. Тому ми очікуємо, що наступного року, хоч і не станеться суттєвого економічного стрибка, адже зростання ВВП очікується на рівні 4-4,3%, однак будуть закладені підвалини активного економічного розвитку на подальші роки. Але, звісно, надбудовою для економіки буде питання завершення війни та встановлення миру з дотриманням українських вимог», — підсумував Сергій Мамедов.

Бюджетна допомога від іноземних партнерів перевищила $100 млрд

За даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала вже $100,79 млрд зовнішньої фінансової допомоги.

Іноземне фінансування втримало українську економіку від колапсу в умовах війни. Завдяки цим коштам Україна здатна фінансувати цивільні видатки бюджету, коли всі власні надходження йдуть на фінансування оборони.

Економіст ЦЕС Максим Самойлюк підсумував основні джерела та особливості міжнародного фінансування.

Найбільше коштів Україна за ці роки отримала від Європейського Союзу ($40,5 млрд), США ($28,2 млрд) та МВФ ($11,4 млрд). Значні обсяги фінансування також надходили від Японії ($6,3 млрд), Канади ($5,4 млрд), Великої Британії ($2,6 млрд). Загалом український бюджет фінансували 27 різних країн та організацій.

35% фінансування Україна отримала як безповоротний грант, а 65% надходило у формі пільгових кредитів. Такі кредити сильно відрізняються від звичайних, комерційних кредитів. Здебільшого Україна почне повертати тіло кредитів через декілька десятиліть, а відсотки за кредитами для нас мінімальні або взагалі відсутні.

Попри те, що обсяги наданого Україні фінансування є безпрецедентними, вони все одно менші за потребу. За роки повномасштабної війни дефіцит державного бюджету перевищив $120 млрд; ще близько $33,5 млрд пішло на погашення внутрішніх та зовнішніх боргів.

Отже, $100 млрд іноземних коштів покрили 64% потреби у додатковому фінансуванні.

«Допоки триває повномасштабна війна, Україна не зможе жити без іноземного фінансування. Основою допомоги на наступні роки має стати $50 млрд грантів та кредитів від країн G7, забезпечені доходами від заморожених російських активів», — резюмував економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Велике відновлення: які економічні фактори стримують відбудову України?

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.