Ніч на 26 листопада принесла Україні новий тривожний рекорд: 188 дронів-камікадзе атакували українські території. З них було офіційно збито менше половини: 76 одиниць. Ще 95, за даними Генштабу, «локаційно втрачені», що може свідчити як про ефективну роботу РЕБ, так і про якісь суто технічні причини.

Ця подія стала частиною нової хвилі щоденних атак, які демонструють значну ескалацію дронової війни. Чому Росія активізує такі атаки, наскільки вона здатна продовжувати нарощувати їх інтенсивність і що Україна може зробити для захисту? Агентство UA.News розбиралося в питанні.

Різке зростання масштабів атак

Дані останніх місяців підтверджують суттєве збільшення використання дронів Росією. Якщо у серпні середня кількість запущених країною-агресоркою БПЛА становила 25 на добу, то у вересні — вже 44, у жовтні — 65. У листопаді цей показник зріс до 84 дронів щодня, а ніч на 26 листопада побила всі попередні рекорди, засвідчивши запуск 188 апаратів за одну атаку.При цьому листопад ще не закінчився, і експерти вважають, що саме цей місяць стане рекордним за кількістю запущених дронів. За такого сценарію є всі підстави вважати, що наступний рекорд буде побитий у грудні – і так далі. Ця тенденція свідчить про те, що РФ не лише посилює свій тиск на українську ППО, але й використовує дрони для виснаження як людських ресурсів України, так і матеріально-технічних засобів оборони.

Фактично за такої інтенсивності атаки можна робити перманентними: приміром, ті ж дві сотні дронів запускати малими групами, впродовж дня. Наприклад, у Києві подібна тактика призведе до того, що тривога лунатиме цілодобово. Місто фактично паралізується.

Росія інвестує значні ресурси у розширення виробництва дронів. Після того, як проти Ірану ввели санкції за імпорт дронів, таких як Shahed-136, Кремль ще більше перейшов до локального виробництва їх аналогів («Герань-2» та інших). Заводи у Татарстані (Єлабуга), Санкт-Петербурзі, Тюмені вже налагодили випуск дронів, а у вересні 2023 року офіційно запрацював новий завод у Тулі.Іран також продовжує постачати РФ технології та компоненти, попри міжнародний тиск. За оцінками розвідок (як українських, так і західних), щомісячне виробництво дронів-камікадзе в Росії вже сягає не менше ніж 500 одиниць, і ця цифра, скоріше за все, буде рости завдяки мобілізації промисловості.

Яку мету ставить перед собою ворог

Атаки дронів ставлять перед собою кілька цілей. Перш за все це:

1. Виснаження української ППО. Велика кількість дронів перевантажує протиповітряні системи, змушуючи витрачати дорогі ракети на дешеві цілі, а також витрачати боєзапас зенітної та стрілецької зброї.
2. Ураження критичної інфраструктури. Дрони частіше за все націлюються на енергетичні об’єкти, щоб залишити населення без світла та тепла. Так, зокрема, сталося 26 листопада в Тернополі: місто повністю залишилося без електрики та водопостачання.
3. Психологічний тиск. Постійні тривоги деморалізують цивільне населення, знижують довіру до системи оборони, призводять до стресів, безсоння, etc.
4. Економічний аспект. Якщо атаки здійснюються вдень, то через тривогу зачиняється бізнес, багато підприємств та установ призупиняють роботу тощо. Це призводить до економічних втрат.

За прогнозами, РФ може досягти виробничої потужності в 1000 дронів на місяць уже до кінця 2024 року. Це стане ще більш серйозним викликом для української системи оборони, особливо з урахуванням того, що такі атаки можуть тривати безперервно.

Військовий експерт та офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін вважає, що кількість дронів, які виготовляє Росія, напряму залежить від виробничих потужностей. Чим більше БПЛА робитимуть росіяни, тим активніше вони тероризуватимуть Україну.

«Вони, ці дрони, це не складний апарат, це досить примітивні апарати. Для них не потрібно аж якихось таких особливих знань чи величезної інфраструктури. Все упирається в ресурси. Тобто якщо у росіян є можливість запускати 200 «шахедів» – вони запускають. Якщо буде можливість запускати 300 і більше – то буде 300 і більше «шахедів». Тож все залежить від ресурсів», – сказав Левін у коментарі UA.News.

Як Україна може протидіяти

Україна вже неодноразово демонструвала ефективність своєї ППО. Але чергова рекордна атака доводить, що стратегія потребує адаптації до чинних реалій. Адже чим масштабнішими є атаки, тим нижчою стає КПД протиповітряної оборони. Бо чисто фізично збити 20 повітряних цілей значно легше, ніж збити 200 таких цілей.

Є кілька ключових напрямів, які вже зараз потрібно розвивати Україні:

1.   Розвиток мобільних груп ППО. Малі групи, оснащені зенітними гарматами, антидроновими рушницями, ПЗРК та кулеметами, можуть діяти швидко й ефективно на місцях, знищуючи дрони на низьких висотах.
2.   Використання засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Глушіння сигналів дронів та перехоплення управління може значно знизити ефективність атак.
3.   Дрони проти дронів. Україна вже використовує «ППО-дрони», які можуть знищувати ворожі апарати в польоті.
4.   Захист критичної інфраструктури. Будівництво захисних куполів над енергетичними об’єктами та використання камуфляжу зменшують вразливість цих об’єктів.
5.   Міжнародна підтримка. Україна активно отримує допомогу у вигляді систем ППО, таких як NASAMS, IRIS-T, Patriot. Продовження постачань подібних систем залишається критично важливим.

Ми запитали в Ігаля Левіна, яким чином можна протидіяти масованим нальотам дронів, яким є міжнародний досвід у цій сфері – наприклад, того ж Ізраїля, в армії якого служив експерт. Однак, на думку нашого співрозмовника, це якраз Ізраїль має вчитися в України.

«Це ми маємо навчатися у вас. Ізраїль, навпаки, зацікавлений у вашому досвіді. Тому що війна такої інтенсивності лише одна на планеті, і вона у вас… Але питання протидії (дронам – ред.) цікаве. Ми бачимо, що Україна зараз все більше використовує РЕБ для того, аби збивати БПЛА з маршрутів. Ми бачимо, що часто ці дрони приземляються у полях, або фактично зламаними улітають з України… Тобто Україна проводить експерименти з РЕБ. Але будь-яка докладна інформація – вона, авжеж, буде засекреченою, і ніхто ніколи не буде докладно пояснювати, які частоти використовуються, які прилади, які маршрути, тощо», – впевнений Левін.

Резюмуючи, можна зробити висновок, що ніч на 26 листопада продемонструвала новий рівень викликів для української оборони. Росія адаптується до умов війни, нарощуючи виробництво дронів і застосовуючи їх як економічно вигідний, по суті майже «безкоштовний» у масштабах цієї війни інструмент ведення бойових дій.

Однак Україна вже має ефективні стратегії, напрацювання та інструменти для протидії, які слід розвивати. Тож нинішня ситуація підкреслює, наскільки важливо підтримувати мобілізацію ресурсів, координацію з партнерами та розвиток власних технологій. Україна здатна впоратися з цими викликами, але для цього потрібні як значні інвестиції, так і продовження міжнародної допомоги.

Микита Трачук