Більш ніж 10 років мама на заробітках в Італії. Всі ці роки вона пересилала нам гроші, але нещодавно заявила, що ми повинні повертати їх до копійочки! 

Я відразу запідозрила, що щось тут не так… Думала, може щось зі здоров’ям, потрібно лікуватися, робити операцію. Та, насправді, правда виявилася такою гіркою – досі плачу, як все пригадую. 

Коли я ще вчилась в школі, мама подалась за кордон, бо в містечку мало платити. Хоча  спочатку батько був проти того, аби мама їхала на заробітки, однак вона обіцяла йому, що трошки попрацює й повернеться.

– Ну це на рік, максимум на 2. Заради нашої доньки, хіба не розумієш? Тим паче, там хороші гроші дають, а тут копійки! 

В мами була ціль: дати мені гарну освіту, видати заміж та допомогти з покупкою квартири. Але замість обіцяних 2-х років, мама там вже 10 років. 

Тепер я вже доросла, от-от чекаю на первістка. Але мама досі закордоном. Ще й не хоче приїздити, постійно шукає причину, аби залишитися. Навіть на моє весілля не змогла приїхати, казала, що виникли проблеми з документами.

– А якщо мене на кордоні не пустять? Чи депортують? Де мені потім роботу шукати? – нарікала мама. 

 Звісно, мені було дуже від цього сумно. Але найбільше побивався батько. Я бачила, як йому важко. Навіть не в плані побуту, він сам міг поприбирати. їсти приготувати, все ретельно помити. Просто от наче сам не свій, не мій спокійно спати, схуд через такий стрес. Видно, що не вистачало любові та ласки. 

– Якби не я, ви б нічого не мали! Тому я повинна ще працювати, заради дітей та онуків. Нащо мені до України повертатися? 

– Так! Скільки можна так жити? Ми наче не родина, а якісь друзі. Ти навіть на Різдво не хочеш сюди приїхати бодай на тиждень! 

Та вона навіть слухати його не хотіла, ображалась та кидала слухавку. Тато весь час сподівався, що все буде добре, от мама скоро повернеться. Навіть почав до церкви ходити та молитися! 

Однак сталося все не так, як гадалося… Телефонує нещодавно мама з проханням переслати їй трохи грошей, бо їй там на щось не вистачає. Звісно, ми не відмовили. 

Але через тиждень мама знову попросила гроші, тисячу євро. Я запідозрила, щось дивне, бо ніколи раніше такого не було. Навіть почала хвилюватись, щоб раптом з нею щось не сталось, щоб зі здоров’ям було все гаразд! 

Та виявилося, що у мами там все амур-тужур, живе з одним італійцем, в якого колись працювала покоївкою. Про це я дізналася від маминої подруги, яка з нею разом їздила на заробітки:

– Твоя мама навіть не планує в Україну повертатися. Маріо їй машину купив, шуби, в ресторани возить. Здалося їй тут бідне життя, якщо там такого багатого принца знайшла.

– А як?.. Чому тоді вона просить гроші та бреше, що не має нічого!..

– Бо хоче все зароблене повернути. Так що готуйся, що може і квартиру забрати скоро, яку тобі на весілля купила. Їй гроші вже геть розум затьмарили. Хочеш – то взагалі їдь до мами, я можу тобі адресу дати.

Сказати, що я в шоці – це нічого не сказати…Що буде, коли дізнається про це тато? Я навіть уявити собі не можу…Адже він досі щиро вірить, що мама до кінця року повернеться до України. 

Як йому про це сказати? 

Джерело