– Ти його хоч раз у житті бачила?

– Ні.

– А як же ж ти наважилася на зустріч? Ще й не знаючи нічого про цю людину.

– Чому не знаю? Це колишній чоловік теперішньої дружини мого колишнього чоловіка.

– Що-що?!

Ольга скривилася, ніби зібралася їсти лимон без цукру. Подруга Ганна зателефонувала в обідню перерву, вирішила поділитися з нею новиною. Сьогодні ввечері вона йде на побачення з якимось Дмитром.

Ольга була в курсі всіх справ Ганни. І любовних, зокрема. Але ні про якого Дмитра вона досі не чула. Ганна все життя любила лише свого чоловіка і ніколи йому не зраджувала.

Микола, колишній чоловік Ганни, днями одружився вдруге. Вони розлучилися лише тиждень тому. А до цього він 3 місяці таємно зустрічався із заміжньою жінкою. І ось його мрія збулася. Кохана розлучилася з чоловіком і тепер стала його дружиною. Нарешті!

Ганна ще не могла відійти від розлучення, від усього, що було з ним пов’язане. Сварки, суд, розчарування та сльози. За плечима 15 років життя з чоловіком, який, як виявилося, як він сам заявив, усі ці роки терпіти її не міг. І як тільки Микола зустрів жінку, яку покохав, одразу розлучився. Доньці 10 років, правда. Зовсім маленька ще. Але не біда. Біда – жити у сім’ї без кохання.

Ольга слухала подругу і майже нічого не розуміла. Заплуталася. Дмитро? Це хтось взагалі?

– Колишній чоловік теперішньої дружини мого колишнього чоловіка, – терпляче повторила Оля.

– Оце так. А як ти знайшла його? – продовжувала дивуватися Ольга.

– Він сам мені написав, в інтернеті. Запропонував зустрітись, поговорити.

– І ти одразу погодилася?

– А що тут такого? Обговоримо ситуацію. Зрештою, ми з ним обоє постраждалі. Йому, напевно, теж нелегко, як і мені. Треба підтримувати один одного. Сходжу.

– Сходиш? Та ти зовсім вже! Розлучення погано на тебе вплинуло. Краще б до психолога сходила. Якийсь Дмитро покликав, і побігла до нього не озираючись.

– Не відмовляй, все одно піду зустрінуся. Він мене не заміж покликав. Просто випити по чашці кави в кафе й поговорити. Може хоч щось зрозумію в цій історії. А то для мене моє розлучення як грім серед ясного неба.

– Ну ти, Ганно, й вигадал!

– Ти мене осуджуєш, чи що?

– Ні-ні! Просто дивуюся. Я б так не змогла.

– Звідки ти знаєш? Тебе кидали? З дитиною. Обманювали? Приховували стосунки на стороні? Тобі зраджували?

– Н-ні…

– Ось і мовчи!

– Та я нічого й не говорю, Ганно! Сходи, звісно. Поспілкуйся. Може, тобі на душі стане легше. Що не одна ти така нещасна. Комусь теж погано.

…Але Ольга помилялася. Дмитру не було погано. Йому було добре. Тепер добре. Погано йому було 10 років у шлюбі. Бо дружина ніколи не любила його. І він це знав. Через доньку не розлучався. Жив одним днем, чекав нагоди, щоб піти.

І коли дружина сказала, що знайшла гіднішого на зміну йому, навіть не здивувався. Подивився у соцмережах, хто це. Йому ж не байдуже, з ким житиме його дочка.

Так, дружина має рацію. Микола цей виявився набагато кращим за нього. Причому в усіх відношеннях. Видний високий чоловік, Дмитру до нього, як до Місяця. І посаду обіймає високу, мабуть, грошовиту. Місцем роботи вказано успішну компанію.

Зазирнув на сторінку колишньої дружини Миколи. Фотографій у жінки було мало, і на всіх Ганна була дуже скромно одягнена і виглядала навіть трохи сумною. На жодному фото вона чомусь не посміхалася.

Не порівняєш із дружиною Дмитра. Та постійно виставляла цілі галереї своїх фотографій. Яскрава, вродлива. Сліпуча посмішка, кокетливий погляд, приваблива заздалегідь продумана поза.

– От і знайшли вони один одного, – мимоволі подумав Дмитро про Миколу та свою дружину. – Дуже підходять один одному. Обоє красиві й успішні.

Ще подумав, що цій жінці, Ганні, мабуть, дуже важко зараз. Втратити такого чоловіка. Швидше за все, вона не знала нічого про його пригоди і тепер переживає. Любить без пам’яті свого красеня Миколу.

Він написав повідомлення Ганні, запропонував випити по чашці кави й поговорити. Просто так. Якщо вона захоче, звісно. Особливо не сподівався.

Але Ганна погодилася!

…Сама не чекаючи від себе такого, у день зустрічі із Дмитром Ганна пішла у салон краси. Зробила манікюр, гарно вклала волосся. Вдягла найкращу свою сукню й туфлі на високих підборах.

Коли вона прийшла, Дмитро вже сидів за столиком. Він бачив, як якась жінка зайшла в кафе, але не впізнав Ганну. Ковзнув по ній поглядом і відвернувся.

– Добрий вечір, – сказала та жінка.

Дмитро обернувся і ахнув від несподіванки.

Біля нього стояла неймовірно вродлива жінка.

– Та це ж Ганна! – подумав він. – Оце не очікував!

Вона у житті виглядала набагато краще, аніж на фотографіях.

І справа була навіть не в зачісці й гарній сукні. Може просто погано на фото виходить? Може, не вміє фотографуватись?

Ганна не посміхалася, було видно, що вона почувається незручно.

– Я вас одразу впізнала.

– А я вас ні, – усміхнувся Дмитро.

Ганна зніяковіла ще більше.

– Так… Я просто вирішила гарно одягтися. Щоб підняти собі настрій. Напевно, це було зайвим і зовсім не доречно…

– Ні, що ви! Все добре. І мені дуже приємно, що ви погодилися зустрітись зі мною. Дякую вам.

Дмитро виглядав у житті так само, як на фото. Невисокий, непомітний, звичайнісінький. Він зовсім не був схожим на Миколу.

Але чоловік дивився на Ганну якось не так, як її чоловік. Колишній. В очах Дмитра було щось таке, від чого не хотілося відводити від нього погляд.

Ганна сіла за столик. Замовили каву з тістечками. Потроху розмова ставала жвавішою. Всупереч очікуванням Ганни, вони не говорили про свої зруйновані шлюби.

Згадували дитинство, юність. Школу, Університет. Якісь смішні історії із життя. Час минав, а чоловік і жінка не помічали нічого довкола.

Потім Дмитро провів Ганну додому. А наступного дня вони зустрілися знову. І вихідні провели разом.

За кілька місяців Ганна з Дмитром одружилися.

Іноді Дмитро забирав на вихідні доньку до себе. І тоді вони чудово проводили час учотирьох. Дмитро, Ганна та обидві їхні доньки. Дівчатка швидко подружилися.

Ольга, подруга Ганни була прямо вражена таким поворотом в особистому житті подруги. І взагалі, Ганна дуже змінилася з того часу, як у її житті з’явився Дмитро. Вона прямо розквітла.

– Буває ж таке, – думала з деякою часткою жіночої заздрості Ольга. – Ну що ж, пощастило. Казково. Знайшла щастя там, де не шукала…

А Микола незабаром розлучився. Розчарувався, засмутився, пошкодував, що пішов від Ганни.

Спробував повернути її назад. Але де там!

На його подив колишня дружина була дуже щаслива в новому шлюбі і навіть не збиралася повертатися…