Україна має достатньо природного потенціалу, щоб за рахунок поновлюваної енергетики закрити дефіцит в енергосистемі, що виник під час війни. Один із таких проєктів вітрогенерації у найближчі роки планують реалізувати на заході України.

Іноземна компанія Elementum Energy, що входить до VR Capital Group та спеціалізується на зеленій енергетиці, інвестувала у проєкт близько 300 млн євро. Про потужності нового вітропарку та роль поновлюваної енергетики під час війни – в інтерв’ю для UA.News у рамках GET Business Festival розповіла керуюча директорка Elementum Energy Ольга Рибачук.

 

Днями стало відомо, що компанія Elementum Energy придбала проєкт вітрогенеруючих потужностней на межі кількох областей: Тернопільської, Рівненської та Львівської. Коли може початися будівництво? І які потужності заплановані на виході?

Ольга Рибачук: Ми говоримо про 200 МВт вітру. Очікуємо, що проект має бути доведений до стадії готовності до будівництва в кінці наступного року. Він забезпечить загальний об’єм генерації близько 700 МВт-годин на рік. Або приблизно 600 тис. людей отримуватимуть електроенергію завдяки цьому об’єкту.Проект чудовий. Вітропотенціал у нього дуже хороший. Ми там працюємо разом з партнерами. Тож сподіваємося, що він потужно підтримає українську енергосистему в години пікових навантажень.

У яких ще регіонах проєкти вітроенергетики зараз мають високий потенціал?

Ольга Рибачук: Відомо, що Україна багата вітрами на Півдні, в районі Чорного моря. Ми маємо так само два проекти на півдні України. Єдине, що південь України дуже складний з точки зору логістики. Для того, щоб довезти великі компоненти турбін, необхідно відкрити море. І хоча вже є опції, як це можна робити, але дуже потрібна державна підтримка в страхуванні.

Тому що мало хто з перевізників готовий заходити в українські порти. Ну, це правда, ризиково велике енергетичне обладнання тримати в портах. Дійсно, потрібне страхування і потрібна спільна організація бізнесу та держави для того, щоб забезпечити цю роботу.

Загалом в Україні більше 4 ГВт вітру готові до будівництва у наступні два роки. 

Тобто вітрогенерація може закрити велику частину дефіциту традиційної енергогенерації, що виник через обстріли?

Ольга Рибачук: Так. Насправді, якщо говорити про загальний об’єм дефіциту, то наявний на сьогодні вітер може закрити всю нестачу енергопостачання.

З приводу Одеської області, наскільки там безпечна територія для таких масштабних проєктів?

Ольга Рибачук: Це найбільша область України, тому вона – неоднорідна. Західніша частина, будемо казати, більш безпечна. Хоча насправді атакуються всі частини області дронами, ракетами. Тому не можна сказати, що є якісь абсолютно безпечні відрізки.

Але, направду, Одеська область дуже потребує нових потужностей, там великий дефіцит електроенергії. Але найбільша проблема Одеської області все-таки це інфраструктура. Це мережі і підстанції. Це такий регіон великої потреби.

Що має зробити держава для того, щоб поновлювана енергетика не втрачала імпульсу до розвитку?

Ольга Рибачук: Від держави потрібні декілька речей. Потрібне роздержавлення, тому що на сьогоднішній момент 65% генерації – це держава. І відповідно, це важливо не тільки в контексті генерації. А загалом 65% ринку енергетики – це держава. Це створює певні негативні наслідки для всього сектору. Це перше.

Друге – дуже зарегульований ринок. На сьогодні в проекті вітру – шість-вісім років окупності. Це означає, що інвестор повинен мати не те, що прогнозований горизонт на шість-вісім років, але він має розуміти, що шість-вісім років ринок буде існувати, куди він буде рухатись, він буде інтегруватися з європейським ринком, чи не буде інтегруватися і так далі. Цієї прозорості, діалогу і відкритості з боку держави про те, яким має бути енергетичний ринок країни через рік, через два, через три, – її немає.

Навіть більше, на сьогоднішній момент на українському енергоринку діє обмеження цін. І це впливає не тільки на наші проєкти. Хоча на наші проєкти це також дуже впливає. Зверніть увагу, ми – енергодефіцитна країна, а ціни у нас – нижчі, ніж у країнах, де існує профіцит.

Така ситуація впливає і на поточний імпорт. Ми не імпортнуємо електроенергію, тому що ціни там вищі, ніж у нас. Ми не можемо собі дозволити через цінові обмеження завести цю електроенергію.

Тобто нам потрібно дерегулювати ринок, відпустити його, зробити його вільним, конкурентним. Нам потрібно, щоб держава перестала задніми числами міняти закон. Щоб вона якось поступово і швидко рухалася в сторону тієї нормативної бази, яка потрібна для відновлення. Ну, а все решта, на мою думку, ми організуємо самі.

Тобто інвестори все одно позитивно налаштовані щодо розвитку ринку?

Ольга Рибачук: Скажімо так, інвестори в будь-який момент готові почати будівництво проєктів. Але на сьогоднішній момент дуже поодинокі інвестори його почали. Тому що налаштовані-то вони позитивно, але ніхто не почав масового будівництва в цілому через ці існуючі проблеми. Ми будемо чекати, доки вони будуть врегульовані.

Виходить, інвестори не знають чого очікувати від держави, бо немає чіткої державної стратегії?

Ольга Рибачук: Стратегій дуже багато. Плани відновлення, стратегії, національні плани – їх багато. Проблема просто в тому, що ці стратегії не мають особливого відношення до практичних планів і конкретних дій. І поки що це – велика проблема, якщо ми говоримо про культуру виконання стратегії.

Тому що написати і малювати стратегію, на мою думку, ми вміємо непогано. Але створювати дієві механізми, реалізовувати їх швидко, чути бізнес, робити двосторонній діалог, рухатися якимись прогнозованими кроками – це те, що ми не вміємо.

Багато речей ухвалюється за зачиненими дверима. Багато речей мають поки що декларативний характер. Це те, про що говорить бізнес. Нам дуже не вистачає робочих дієвих органів, механізмів, рішень, які ці великі стратегії на 10-20 років будуть зводити до якихось дуже конкретних ініціатив, планів, фактів, показників в межах кожного року.

Чи може дефіцит енергопостачання, який зараз виник в країні, пришвидшити всі ці державні процеси?

Ольга Рибачук: Дуже сподіваємося. Тому що потреба – критична і нагальна. Тому ми і говоримо, що особливого виходу чи альтернативи немає. Ясно, що ми ще можемо якийсь час коливатися між тим, чого треба більше: вітру, сонця, когенерації, атому і так далі. Але якщо обстріли продовжаться, нам треба реалізовувати і отримувати все, що тільки доступно. Тому, будемо сподіватися, що потреба сформує нарешті адекватні дії та адекватну відповідь з боку держави. 

 

Читайте також:

Український бізнес формує стратегію зростання – у Києві пройшов GET Business Festival

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.