Катерина поїхала до мами в Італію. Я ж залишився і рухався кар’єрними сходами вгору. Пів року ми переписувалися, все було добре. Як ні з того ні з сього, мені телефонує мама і вся в сльозах просить зайти у фейсбук. На сторінці красувалися наші весільні світлини, а під ними довгий текст. Якщо коротко, то, виявляється, Катя зі мною була нещасна і нарешті вона – вільна людина. Мама після побаченого загриміла в лікарню
Катерина поїхала до мами в Італію. Я ж залишився і рухався кар’єрними сходами вгору. Пів року ми переписувалися, все було добре. Як ні з того ні з сього, мені телефонує мама і вся в сльозах просить зайти у фейсбук. На сторінці красувалися наші весільні світлини, а під ними довгий текст. Якщо коротко, то, виявляється, Катя зі мною була нещасна і нарешті вона – вільна людина. Мама після побаченого загриміла в лікарню
Катерина поїхала до мами в Італію. Я ж залишився і рухався кар’єрними сходами вгору. Пів року ми переписувалися, все було добре. Як ні з того ні з сього, мені телефонує мама і вся в сльозах просить зайти у фейсбук. На сторінці красувалися наші весільні світлини, а під ними довгий текст. Якщо коротко, то, виявляється, Катя зі мною була нещасна і нарешті вона – вільна людина. Мама після побаченого загриміла в лікарню.
На мене Катерина завжди тиснула з тими заробітками.
– Інші мужики їдуть, заробляють. Ось, Костя який будинок завдяки Чехії вигнав. А ми в тій однокімнатній моїй все життя проживемо.
В мене не було бажання кудись їхати, до того ж, відкривалась хороша перспектива на роботі.
На даний час я помічник юриста. Хтозна, може колись і дороблюсь до ще вищої посади.
Батьки мої живуть в селі. Я часто їжджу їм допомагати, особливо весною та осінню. На кого б я їх залишив? В мене є старший брат, але так вийшло, що він на даний час живе з сім’єю в Криму.
З дружиною ми разом чотири роки.
І завжди від її мами я чув: “Та з ним ти нормально жити не будеш”.
Моя теща вже багато років живе і працює в Італії. Власне через її вплив в нас досі з Катериною немає дітей.
Все Світлана Валеріївна бідкалась, як ми приведем на світ, то ті діти будуть бідувати, а ми тільки те й робити, що розраховували на її фінансову допомогу.
Чомусь завжди вона мене знецінювала.
І ось як тільки почалось повномасштабне, моя Катерина виїхала, ніби як в безпечне місце, хоча ми живемо на заході України і всі зі всіх регіонів линули до нас, а моя вирішила їхати в Італію.
Це тепер я розумію, для чого.
Десь пів року ми зідзвонювалися. Я говорив, що скучаю і чекаю. В свою сторону також чув приємні слова.
Я до останнього надіявся, що Катерина ось-ось повернеться.
І ви знаєте, це було як грім серед ясного неба.
Я навіть сам не побачив, бо був в той час зайнятий роботою.
Мені зателефонувала вся в сльозах мама.
– Синок, як так? Що між вами відбувається? Чому Катя таке на цілий фейсбук написала?
Я був приголомшений коли зайшов на сторінку і побачив наші світлини з весілля, а під ними довгий текст.
Якщо коротко, то Катя подякувала мені за спільні роки, а потім дописала, що ми ніколи не були сім’єю, що їй було важко і нарешті час розставив усе по своїх місцях.
“Я вільна і щаслива!”
Я не розумів, що маю робити. За тиждень часу я знайшов квартиру в оренду і переїхав.
Мої батьки так важко пережили цю звістку з Італії. Мама навіть в лікарні лежала.
Я просто не розумію, як можна було так все зробити.
І я більш ніж впевнений, що все це організувала моя теща, ніколи Світлана Валеріївна мене не любила.
Як тепер жити дальше, поки не знаю…