Ексклюзив

Скільки коштує відновити зруйновану пам’ятку? Скільки нам винна росія за зруйнований музей Сковороди на Харківщині чи бібліотеку в Чернігові? Через роки після повномасштабного вторгнення ці обрахунки досі не проведені. Без такої оцінки неможливо ефективно провести консервацію та реставрацію об’єктів, а найголовніше – притягнути окупантів до відповідальності у міжнародних судах.  

Як завдяки нашим військовим Інститут археології був поповнений десятками артефактів, які надійшли з лінії зіткнення. Скільки об’єктів культурної спадщини було зруйновано в Україні та як потрібно фіксувати ці злочини розповідає «Київщина 24/7».

За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, в нашій країні через російську агресію вже пошкоджено 1222 об’єкти культури. Зокрема, згідно з інформацією обласних і Київської міської військових адміністрацій, серед пошкоджених об’єктів:

• 124 пам’ятки національного значення;
• 1024 місцевого значення;
• 74 об’єкти щойно виявленої спадщини.

Найбільше пошкоджень зафіксовано у таких регіонах:

• Харківська область — 322 об’єкти;
• Донецька — 164;
• Херсонська — 159;
• Одеська — 136;
• Чернігівська — 65;
• Київська область і місто Київ — 81.

Нові руйнування сталися у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Повторні удари по вже пошкоджених об’єктах зафіксовано у Запорізькій, Одеській, Хмельницькій та Херсонській областях.

Також зазначається, що через тимчасову окупацію значної частини територій Луганської, Запорізької, Донецької та Херсонської областей неможливо точно оцінити масштаби руйнувань. Однак дані свідчать, що наслідки бойових дій та окупації залишають критичний слід на культурній спадщині країни.

Наприклад, у березні 2022 року Маріупольський краєзнавчий музей був зруйнований під час одного з масованих обстрілів. Будівля постраждала настільки, що врятувати більшість експонатів стало неможливим. А частина колекції була вивезена російськими окупантами на тимчасово окуповані території.

Після анексії Криму росією доступ до багатьох історичних пам’яток опинився під загрозою. Зокрема, Херсонес Таврійський, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, нині знаходяться без належного міжнародного захисту та моніторингу. Також російські ЗМІ повідомляли про розкопки та втручання в археологічні зони, це може призвести до руйнування унікальних об’єктів.

Як рятували колекції на лінії фронту

30.08.2022 р. в Інституті археології була створена спеціальна моніторингова археологічна експедиція з двох загонів – Київського та Чернігівського.

«Робота йшла за наступними напрямками: просвітницька робота серед бійців ЗСУ, польовий моніторинг, створення електронної бази даних і надання звітів та актів щодо порушення пам’ятко-охоронного законодавства України до правоохоронних органів і місцевих органів влади», – проінформував Віктор Чабай, директор Інституту археології НАН України.

За інформацією Чабая, зокрема, була випущена брошура кишенькового формату про те, як військовослужбовці ЗСУ мають себе поводити, коли знаходять археологічні артефакти. Він вказав, що така робота призвела до того, що Інститут археології був поповнений десятками артефактів, які надійшли з лінії зіткнення.

Загалом, дослідження охопили 575 об’єктів у шести областях: Луганській, Київській, Чернігівській, Сумській, Одеській та Миколаївській.

Директор Інституту археології НАН України додав, що Київ і Київська область залишаються одними з найбільш детально досліджених територій. Київська архітектурно-археологічна експедиція, яку очолює Всеволод Івакін, завідувач відділу археології Києва, активно працює над вивченням регіону. Було зафіксовано пошкодження різного масштабу та походження, здебільшого пов’язані із земляними роботами під час будівництва військово-інженерних об’єктів. Серед них постраждала пам’ятка національного значення «Дитинець Білогородки» та кілька пам’яток місцевого значення в Макарові, Вишгороді та Білогородці. Під час досліджень біля Ходосівки, зокрема пам’яток раннього залізного віку, було виявлено середньовічні поховання. У цілому, більшість пошкоджених пам’яток датуються періодом Середньовіччя.

Також Віктор Чабай розповів деталі щодо польових досліджень у різних областях:

1) Луганська область – було досліджено 55 археологічних пам’яток, з яких 54 пошкоджені, а 1 – розкопана загарбниками;

2) м. Київ та Київська область – досліджено 345 археологічних пам’яток, з яких 97 пошкоджені;

3) Чернігівська область – досліджено 46 археологічних пам’яток, з яких 40 пошкоджені;

4) Сумська область – досліджено 59 археологічних пам’яток, з яких 2 пошкоджені;

5) Миколаївська область – досліджено 47 археологічних пам’яток, з яких 28 зруйновані;

6) Одеська область – досліджено 23 археологічні пам’ятки, з яких 2 пошкоджені.

Як оцінювати пошкодження?

Експерти проєкту «Фіксація зруйнованих культурних об’єктів України внаслідок обстрілів рф» за допомогою програмного комплексу TruePic нині розробляють методологію оцінки пошкоджень об’єктів культурної спадщини внаслідок російських обстрілів.

«Коли ми говоримо про методологію – це не про детальну формулу, за якою реставратор буде оцінювати якусь конкретну церкву, адже це неможливо. Наша задача – запропонувати механізми, який може використати Мінкульт, щоб оцінити приблизний обсяг втрат культурної спадщини, визначити пріоритети щодо відновлення та скільки на це піде грошей. І з цим запитом звернутись по допомогу», – розповів Максим Нефьодов, розробник методології, засновник ГО «Технології прогресу».

Для повноцінного обліку пам’яток, особливо на окупованих територіях, безумовно, необхідна цифровізація цих процесів.

«У нас існує понад 150 тис. нерухомих пам’яток, наразі в реєстрі «єПам’ятка» міститься 105 тис. об’єктів за інформацією на 2021 рік. Досі туди не внесені близько 50 тис. – це ті пам’ятки, які на окупованих територіях. Дуже важливо, щоб ця інформація зберігалася в цифровому форматі. Якщо зафіксовані випадки руйнування в громадах, то ОВА вносять цю інформацію до кожної пам’ятки»,  – розповіла заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

Вона додала, що об’єктів рухомої спадщини налічується 12 млн предметів державної частини музейного фонду, з яких близько 2 млн – перебувають на окупованих територіях, а пів мільйона рухомих пам’яток були евакуйовані та релоковані. Також нині тестують реєстр музейної спадщини, в системі вже орієнтовно 27 тис. предметів.

На цифровому обліку пам’яток наголошують і представники спільноти археологів.

«Важко дослідити те, що не було належним чином обліковано: є проблема з паспортизацією та інвентаризацією пам’яток археології. Ми зафіксували руйнацію 6500 кв.м археологічних пам’яток, обстежили близько 860 пам’яток. У зоні руйнування Каховської ГЕС знаходяться ще близько 200 археологічних пам’яток. Там працюють чорні археологи, відбувається руйнування, їх потрібно законсервувати», – поділився Іван Зоценко, представник Інституту археології НАН України.

Експерти підкреслюють: першочергова мета оцінки збитків – відновлення пошкодженої спадщини. Якщо говорити про репарації – це питання складніше і матиме довшу часову перспективу.

«Втрати, які несе українська культурна спадщина, уповні можна буде оцінити лише після того, як останній російський солдат покине нашу територію. Треба розуміти, що їх неможливо компенсувати повною мірою. Адже пам’ятка, навіть після реставрації чи тим більше відтворена після повного руйнування, вже не буде повністю автентичною. Тож Уряд має розробити концепцію відновлення і визначити належне місце культурної спадщини у ній», – вважає Катерина Чуєва, незалежна дослідниця, фахівчиня з питань музейної справи та культурної спадщини.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: з відкритих джерел, mistoMarii, t.me/synegubov, t.me/otkachenkokyiv, Facebook/Mykhalchuk Serhii, Abaca press

Читайте також: Ракетні удари – це справжня хімічна бомба для довкілля України

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.