Раніше в моєму домі часто збирались гості – в неділю після церкви, на Різдво, Великдень чи просто так. То дочка з зятем заїдуть, то брат з дружиною і дітьми з села приїдуть. Але вік уже не той. А ще треба купити продукти, приготувати щось поїсти, особливо десерт. Потім, після гостини, годинами можу стояти та перемивати посуд.

Я вже пенсіонерка, але маю підробіток – помічник на пекарні. Справа не з легких, бо треба постійно слідкувати за продуктами, туди-сюди бігати по складі і так 10 годин зміна.

Раніше діти часто до мене заходили. Дочка залишала онуків, а самі з зятем йшли розважатися. То в кіно, то з друзями в кафе. Бувало, що малюки залишалися і на вихідні також

– Ма, ну нас куми в гори покликали. Хочемо відпочити. А ти бабуся, побудь з малими пару днів.

Та я помітила, який безлад залишають діти і вирішила, що час і себе пожаліти. Тепер я просто гуляю з онуками надворі або йду сама до дочки у гості. Хоча вона на це дуже ображається.

Я стала швидко втомлюватись. Вже і в руках немає такої сили, а іноді просто хочеться довше полежати – відпочити, глянути улюблений серіал. Стала готувати легкі страви, типу супчики та перекуси, бо маю зі шлунком проблеми: на сніданок вівсянку, на обід якусь кашу, котлетки у пароварці. А як гості, самі розумієте, стільки треба всього приготувати і побільше! Ще й жирного та важкого на шлунок, смажена картопля чи курка.

А вони з’їдять тільки половину, а решта – недоїдки, на смітник! Ну от до чого таке марнотратство?

А як хтось прийде, і настрій зіпсує? Ну і взагалі для чого стільки метушні? Не раз бігаєш, як та білка, по хаті навіть не маєш коли присісти та поговорити з родичами.

А ще від недавно до мене переїхала мама з села. У хаті там дуже холодно, вікна продуває. Грошей поки на ремонт я не маю, тому вирішила забрати її до міста на зимівлю. За нею потрібен догляд. Але мама, хоч уже не годна, дуже любить гостей. Постійно згадує:

– Ой, як то гарно колись було! Повна хата гостей!

– Я більше не хочу крутитися біля кухні, та й здоров’я вже не те. І варто економити, бо стільки грошей витрачали на продукти.

– Та що ти скаржишся? Молода ще! Так, здоров’я треба цінувати, але родина – це важливо!

Я розумію маму, їй нудно, от і свят захотілося. Дуже люблю свою родину, але ця метушня з накриванням столів так виснажує. Направду, хіба не можна посидіти десь у ресторані або просто з’їздити на пікнік?

Скоро Різдвяні свята, але я не збираюсь сильно перетруджуватись. Хіба зварю кілька страв, може щось в магазині навіть готове куплю. Скільки мені і мамі треба? А сама піду у гості до дітей.

Як ви вважаєте? Читачка права? А які у вас плани на свята? Любите приймати гостей?

MarichkaF