Петро Порошенко — одне з найбільш впізнаваних і суперечливих імен в українській політиці.

Йому лише 48 років, а він уже встиг залишити значний слід в історії країни — як бізнесмен, міністр, президент.

Але шлях до верхівки влади не був простим.

Його політична кар’єра мала багато злетів та падінь, однак Майдан 2014 року став вирішальним моментом, коли він, несподівано для багатьох, став президентом України.

Родина і дитинство

Петро Олексійович народився в Болграді, на Одещині, в родині інженера-сільгосптехніка. Ще у дитинстві він став відомий серед однокласників своєю добротою та щедрістю. Як згадує одна з його однокласниць Лариса Нанкова, Порошенко часто пригощав своїх друзів цукерками:

“Ми в класі завжди ділилися бутербродами, а Петя приносив багато цукерок і всіх пригощав”. 

Водночас, в Молдові, куди переїхала сім’я, його життя не було позбавлене труднощів — саме через конфлікт старшого брата Михайла, Порошенки змушені були покинути Болград.

Бізнесова кар’єра

Після закінчення університету Петро почав свій бізнес шлях. Одним із перших підприємств, заснованих ним у 1986 році, був «Центр сервісу», який допомагав укладати й оплачувати контракти. Згодом він пішов у торгівлю сировиною для кондитерських фабрик. Бізнес був успішним: Порошенко зміг побудувати потужну кондитерську імперію «Рошен», яка стала однією з найбільших в Україні.

Політика та сходження до влади

Порошенко спочатку намагався досягти вершин політики ще на початку 2000-х. Зокрема, він був у фракції СДПУ(о), тісно співпрацюючи з Віктором Медведчуком і Миколою Азаровим. Однак його доля змінилася в 2004 році, коли він став одним із головних фінансових спонсорів і підтримав Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції.

Цікаво, що в 2005 році, після перемоги Майдану, Порошенко не отримав посаду прем’єр-міністра, а став секретарем Ради національної безпеки і оборони. Відносини з Юлією Тимошенко стали складними — Порошенка навіть звинуватили в корупції, і його політичний образ зазнав великого удару. Однак, як зазначає Олег Рибачук,

“Порошенко дуже хотів прорватися і показати свій характер. Це була катастрофа, але він зумів витримати і відновити свою політичну кар’єру”.

Шлях до президентства

До початку Майдану 2013 року Порошенко залишався політиком другого плану. Він кілька разів займав високі державні посади, але в 2013 році, під час протестів, змінив свою політичну стратегію. Замість того, щоб залишатися у нейтральній позиції, він повністю перейшов на бік опозиції та активно підтримував протестувальників. Як згадує екс-держсекретар Олег Рибачук:

“Він з’являвся на сцені, і хоч це робили й інші, лише Порошенко мав можливість це показати завдяки його каналу”.

В результаті, Порошенко виявився серед найбільш прийнятних лідерів для країни, і його кандидатура на пост президента виглядала найперспективнішою. Вибори 2014 року показали, що він мав всі шанси виграти, і згодом, ставши президентом, він зумів зміцнити свій імідж виваженого і досвідченого лідера.

Політична стратегія та виклики

Після приходу до влади Порошенко зіткнувся з новими викликами — анексією Криму та війною на сході України. Як зазначає експерт Андрій Биченко:

 “Порошенко став лідером у часи складної війни, що стало величезним політичним тестом для нього”.

З одного боку, Порошенко намагався налагодити відносини з Заходом і реформувати економіку, з іншого — його кар’єра стала об’єктом жорсткої критики за корупцію і недоліки в управлінні державними справами.

Висновок

Кар’єра Петра Порошенка — це історія політичних злетів і падінь, бізнесових досягнень і важких викликів на шляху до найвищої посади в державі. Незважаючи на критичні закиди щодо його діяльності, він зміг побудувати імперію і залишити слід в історії України як президент.