От скажіть, що важливіше: жити скромно, але разом із чоловіком, чи купатися в достатку, але бути далеко від нього? Саме над цим роздумувала Тетяна, проводжаючи Михайла в останню путь.

Вони колись зустрічалися в одній компанії, але згодом їхні шляхи розійшлися. Михайло одружився з дівчиною з сусіднього села, і Тетяна майже не бачила його відтоді. Аж раптом подзвонила кума й повідомила, що Михайла раптово не стало.

Тетяна не могла не приїхати на похорон. Ні, у неї не було до нього якихось особливих почуттів, вона просто поважала його як хорошу людину. Тим більше, сама Тетяна давно вийшла заміж за чоловіка, якого справді кохала.

Але, побувавши у домі Михайла, Тетяна не змогла стримати подиву. Просторий будинок, подвір’я, вкрите бруківкою, паркан із каменю – все виглядало, як із картинки. Це зовсім не нагадувало її власний дім: стовпчики, сітка, усе просте й скромне.

Тетяна сіла на лавку у дворі й довго роздивлялася цю красу, майже забувши, чому приїхала. А потім почула, як люди навколо перешіптуються про життя Михайла.

Виявилося, що більшу частину свого життя Михайло провів за кордоном, заробляючи гроші на цей розкішний дім. Але хіба ж у цьому щастя? Адже так і не встиг насолодитися ні своїм домом, ні часом із родиною.

Повертаючись додому, Тетяна дивилася на свою хатину зовсім іншими очима. Так, будинок невеликий, і подвір’я скромне, але воно їхнє, спільне. Зайшовши всередину, вона помітила альбом із фотографіями. Відкрила його – і перед очима з’явилися теплі спогади.

Ось вона з Іваном молоді й закохані. Ось народився їхній первісток Тарас, а за ним і Богданка. На іншій світлині вони ведуть дітей до школи. А ось фото з весілля – Тетяна та Іван щасливі, усміхнені, разом.

Погляд жінки впав на кухонний комбайн – подарунок від Івана. Вона подумала, скільки всього можна приготувати завдяки йому. «Краще така корисна річ, ніж букети, які швидко зів’януть», – подумала Тетяна з усмішкою.

Раптом її думки повністю змінилися. Її чоловік Іван не такий уже й поганий, а їхній дім – зовсім не такий бідний, як здавалося спочатку. Найголовніше – вони разом, і це справжнє щастя.

І ось до якого висновку дійшла Тетяна: краще мати небагато, але бути поряд із коханою людиною, ніж жити у розкошах, але залишатися на самоті.

А що думаєте ви, шановні читачі? Що важливіше у житті – багатство чи близькість із рідною людиною?