Львів завжди мав особливий шарм, і зустріч Нового року в цьому місті ніколи не обмежувалася стандартним набором святкових заходів. Історія Львова – це змішання культур та епох, що впливали й на те, як люди готувалися до свята, прикрашали оселі та міські вулиці, а також які традиції та страви обирали для новорічного столу.

Австрійський період (кінець XVIII – початок ХХ ст.)

Після приєднання Галичини до Австрійської монархії Львів перейняв багато «віденських» рис, зокрема в організації балів та раутів:

• Світські бали. Міська знать і приїжджі гості збиралися в елегантних залах, танцювали вальс і наслідували тогочасні віденські тенденції.
• Кав’ярні та цукерні. Напередодні свята львів’яни полюбляли посидіти в улюблених кав’ярнях, п’ючи каву зі здобною випічкою й обговорюючи останні новини.
• Ялинкові традиції. У багатих домівках ставили ялинку з живими свічками, скляними прикрасами, а діти отримували солодощі та невеликі подарунки.

Польський міжвоєнний період (1918–1939)

Зі встановленням Польської республіки Львів залишався мультикультурним осередком:

• Ресторани й кабаре. У міжвоєнний час була популярною музика у стилі джаз та фокстрот, ресторани змагалися за найефектніший новорічний “застільний” антураж, а гості вдягали вишукані сукні та смокінги.
• Міська атмосфера. Наприкінці грудня магазини пропонували оригінальні іграшки, святкову атрибутику, прикрашені вітрини; на вулицях продавали гаряче вино, солодкі ласощі.
• Поєднання з різдвяними традиціями. Люди колядували, організовували вертепи, а Новий рік ставав додатковим приводом для святкового застілля.

Радянський період (1939–1991)

Коли радянська влада встановила контроль над Галичиною, новорічне свято набуло типових для СРСР рис:

• Державна ідеологія. Різдвяні мотиви витіснялися, пропагувалася ідея «головного свята» – Нового року з Дідом Морозом та Снігуронькою.
• Черги за делікатесами. Мандарини, ікра, «шампанське» були символами свята, й через дефіцит людям часто доводилось вистоювати довгі черги заради «святкових» продуктів.
• Офіційні ялинки. У центрі Львова встановлювали велику радянську ялинку з червоними зірками, прикрасами «від виробництва», щоб підкреслити «ура-святковість» моменту.

Незалежна Україна (від 1991 р. до сьогодення)

З відновленням незалежності місто повертається до своїх корінних традицій, додаючи до них сучасні формати:

• Різдвяні ярмарки та вертепи. У період зимових свят на площі Ринок і центральних вулицях з’являються дерев’яні будиночки з гарячими напоями, сувенірами та вуличними закусками із місцевих делікатесів.
• Новорічні вечірки. Клуби та ресторани пропонують європейські чи національні вечірки, зокрема з колядками, живою музикою та бенгальськими вогниками..
• Сучасні можливості для приготування. Якщо львів’яни чи гості міста хочуть приготувати та накрити «святковий стіл» по-львівськи або відтворити історичні рецепти Святвечора, можуть скористатися зручним онлайн-сервісом VARUS.UA
  — він дає змогу без зайвого клопоту знайти продукти та спеції для обраних страв.

Сьогодні Львів уміє поєднувати давні українські традиції із «віденськими», польськими і сучасним світовим досвідом святкувань. У результаті народився неповторний зимовий дух міста, де можна відчути нотки розкоші австрійських балів, побачити живі вертепи й водночас насолодитися кавою з гарячим глінтвейном на ярмарках. Таке розмаїття робить Львів незмінно привабливим для туристів і дає містянам змогу обирати, як саме зустріти Новий рік: чи в камерній атмосфері історичної кав’ярні, чи на гучному фесті на центральній площі.

℗