Минулого тижня я поїхала в село сама з двома дітьми відвідати родичів чоловіка і своїх. Сама, тому що чоловік боронить Україну, він зараз далеко від нас. Як я не відкладала цю поїздку, але до свекрухи на ювілей потрібно було поїхати! Ольга Макарівна і так часто жаліється, що їй мало спілкування зі внуками, що вона не може з ними набавитися і постійно просила, щоб ми приїхали в гості! І ось цей день настав. Після того, як вона все поробила просто пішла спати, а це була 4 година дня, а ми з дітьми і далі сиділи голодні у дворі. – Що ти, Олено, на вечерю думаєш готувати? Чому ще не почала? І помідорів з огірками мені її не треба
Минулого тижня я поїхала в село сама з двома дітьми відвідати родичів чоловіка і своїх. Сама, тому що чоловік боронить Україну, він зараз далеко від нас. Як я не відкладала цю поїздку, але до свекрухи на ювілей потрібно було поїхати!
Ольга Макарівна і так часто жаліється, що їй мало спілкування зі внуками, що вона не може з ними набавитися і постійно просила, щоб ми приїхали в гості! І ось цей день настав. Але позитивних емоцій він мені, як і очікувалось, не приніс!
Оскільки живе свекруха в селі, і має господарство за яким потрібно доглядати, робота є завжди! Приїхали ми, всі, як і зазвичай, займались своїми справами, Ольга Макарівна показала малим кроликів, хвилин 15 посюсюкалась з “улюбленими онуками”, і пішла займатись своїми справами.
На це я б і не звернула уваги, бо розумію, що роботу треба зробити! Ми собі грались на подвір’ї, чекали, коли дійде час і до нас.
Але після того, як вона все поробила просто пішла спати, а це була 4 година дня, а ми з дітьми і далі лишались без уваги, сиділи голодні у дворі, хоча вислуховувати про недостаток спілкування з дитиною для мене в порядку речей!
Я не розумію, для чого було запрошувати нас в гості, якщо уваги ми не отримали ніякої!? Просто гуляли собі на вулиці, як могли і вдома погуляти. Я своїм дітям завжди приділяю увагу, слухаю їх, щось вигадую разом з ними. А тут – спати пішла. А коли прокинулася. запитала у мене:
– Що ти, Олено, на вечерю думаєш готувати? Чому ще не почала?
Я просто отетеріла і пішла картоплю чистити. А наступного дня після обіду ми додому поїхали, на її ювілей я не схотіла залишатися і прислуговувати на ньому, готувати й прибирати. Вже вибачте. І помідорів з огірками мені її не треба. Я сказала, що мене на роботу терміново викликали. Навіть якщо мама чоловіка щось зрозуміла – мені байдуже.
Це просто показуха з боку свекрухи, чи може дійсно вона нас так “любить”?! А може я чогось не розумію, і зараз прийнято кликати гостей і лягати спати? Як я мала вчинити в цій ситуації, і як би повели себе Ви?
А може, я взагалі якась дивна, зациклена на собі жінка, і це зі мною не все добре? Може, мені потрібно переглянути свої погляди на життя? Я чесно розгублена і ошелешена після цієї поїздки.