Різдвяна притча про три Кедри, і мрії, які обов’язково здійснюються
Різдвяна притча про три Кедри, і мрії, які обов’язково здійснюються
В дуже давні часи, в чарівних лісах Лівану, народилися три маленькі Кедри. Росли вони дуже повільно та мали безліч часу на роздуми про Людство, Життя та Смерть.
Вони бачили багато подій: винайдення алфавіту, битви, які огортали землі димом й омивали кров’ю тисячі невинних людей та безліч караванів з різноманітними речами.
Одного сонячного та теплого дня, вони обговорювали майбутнє й перше кедрове дерево сказало:
– Я в майбутньому хочу стати престолом, на якому розмістився б наймогутніша людина у світі.
За ним промовило друге:
– А я бажаю стати чимось таким, що зможе перетворити все Зло в Добро.
– Ну, а я хочу, щоб коли люди на мене дивилися, відразу згадували про Господа Бога. – відповіло трете.
Несподівано вони почули голос матінки природи:
– Шановні Кедри, ваші бажання дуже шляхетні. Будьте певні, вони обов’язково здійсняться! Однак, здійсняться не зовсім так, як ви уявляєте.
З того дня пройшло не одне століття. Якось, дроворуби натрапили на Кедри та зрубали їх.
З першого збудували хлів, а з залишків деревини змайстрували ясла. Другий пішов на звичайний дерев’яний стіл. А третє дерево розрізали на дошки та склали зберігатися на міському складі. Кедри були розчаровані своєю долею.
Через деякий час в хліві з першого кедру знайшли собі притулок на ніч чоловік з вагітною дружиною. В ту ніч жінка народила хлопчика та поклала в кедрові ясла на м’якеньке сіно.
Перший дерево Кедр відразу зрозумів, що його бажання здійснилося. Він був опорою найвеличнішому Царю у всьому світі!
Через багато років, за столом з другого кедра зібралися люди. Один з них сказав особливу промову над хлібом та вином, які лежали на столі.
Друге дерево теж зрозуміло, що його бажання здійснилося. Воно не просто стало опорою для чаші вина та хліба, а й для Божественного союзу.
На наступний день з третього кедра змайстрували хрест. До нього прибили цвяхами пораненого чоловіка. Кедр почав жалітися на свою жорстоку долю, але на третю добу зрозумів, що відбувається!
Чоловік, що помирав на кедровому хресті, став Світочем Миру. А Хрест, змайстрований з цього дерева, перетворився Символ Торжества.
І тут матінка природа прошепотіла: “Здійснилася ваша доля Кедри. Здійснилася, але не так, як ви це собі уявляли…”