Податок на виведений капітал в Україні запроваджений обмежено – його можуть сплачувати лише резиденти Дія.Сіті. Однак приєднатись до Дія.Сіті сьогодні мають можливість значно ширше коло бізнесів – цей податковий і правовий режим уже давно не обмежується лише ІТ-індустрією. Про це в інтерв’ю UA.NEWS повідомив Дмитро Михайленко, Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko. 

“Важливо, що за час війни розширилося коло резидентів Дія.Сіті, які відповідно можуть використовувати податок на виведений капітал. Хоч режим Дія.Сіті і стартував з ІТ індустрії, але сьогодні він включає також і компанії з виробництва дронів та інших матеріальних об’єктів, які мають програмне забезпечення. Зараз розглядається ще декілька ініціатив розширення Дія.Сіті. Це, наприклад, поширення на виробників протезів, де теж є певна наукова навантаженість. Тому Дія.Сіті від суто ІТ-індустрії трансформується в напрямку high-tech у цілому, де присутнє матеріальне виробництво”

Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko додав, що сьогодні значна частина бізнесів цифровізується, має ІТ-підрозділи і відповідно може перевести їх у режим Дія.Сіті.

“Ми всі рухаємося від економіки матеріальних об’єктів в економіку, яка базується на ІТ, на послугах, на чомусь нематеріальному. Цифровізація та інформатизація торкається усіх індустрій. В будь якому банку працюють десятки ІТ-фахівців. Тому фактично бізнеси з різних галузей можуть реструктуруватись, виділити в окремий підрозділ всіх своїх айтішників, засунути їх в режим Дія.Сіті –  і ця частина прибутку буде використовувати переваги податку на виведений капітал… Тому хоч податок на виведений капітал і торкнувся не усіх індустрій, але його може застосовувати не лише ІТ-сектор, а й усі інші” 

***

Ідея податку на виведений капітал полягає в тому, що підприємства сплачують податок не з усього прибутку, а лише з тієї його частини, яка виводиться з компанії у вигляді дивідендів або інших платежів власникам. Такий підхід мав би стимулювати реінвестування прибутків в розвиток бізнесу всередині країни, що в свою чергу сприяло б економічному зростанню.

Дискусії про податок на виведений капітал в Україні тривають вже понад десятиліття. Доходило і до законодавчих ініціатив. Однак ідея зіштовхнулась із протидією з боку частини бізнес-асоціацій та міжнародних фінансових організацій таких як МВФ, які висловлювали занепокоєння щодо можливих втрат бюджету від запровадження ПнВК.

Читайте також: 

Податкове навантаження в рамках інтеграції до ЄС: чого очікувати бізнесу. Розповідає Дмитро Михайленко, Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko

Клуб білого бізнесу: плюси для компаній та нюанси взаємодії з податковою. Інтерв’ю з головою наглядової ради Crowe Mikhailenko Дмитром Михайленком

Податкові зміни в Україні: чого чекати бізнесу та фізособам. Інтерв’ю з Дмитром Михайленком, головою наглядової ради Crowe Mikhailenko

Клуб білого бізнесу: як часто переглядатимуть відповідність компаній вимогам

Податкова запускає експериментальний проект з ризик-комплаєнс — аналіз експерта

Чому Україна відмовилась від збільшення ПДВ на вимогу МВФ

Підвищені ставки військового збору можуть залишити і після закінчення війни — Дмитро Михайленко