Торік уряд ухвалив нову Стратегію підтримки МСП до 2027-го року. МСП – малі та середні бізнеси, у яких задіяні не більше 250 працівників, і річний дохід яких не перевищує 50 млн євро. Стратегія має 4 великі блоки направлені на досягнення конкретних метрик – покращення індексу економічної свободи, збільшення чисельності експортерів і зниження безробіття.

До розробки документу долучилася команда KSE (Київської школи економіки). Про головні завдання стратегії підтримки МСП та самозростання українського бізнесу – у кулуарах GET Business Festival розповів Макс Нефьодов, директор з інноваційних рішень KSE.

 

За офіційними даними, на другий рік повномасштабної війни в Україні працювало 85% малого та середнього бізнесу. Лише 15% – частково або повністю припинили діяльність. Як бачимо, в країні є досить висока частка МСП. А в чому ж тоді полягає стратегія розвитку та підтримки українського підприємництва?

Максим Нефьодов: Питання не в тому, що бізнес в Україні почувається настільки класно, що йому не потрібна підтримка. Коли ми кажемо про те, що 85% бізнесу працює після другого року війни – це означає, що в країні є бізнес, який можна підтримувати. Це означає, що нам треба не розвозити продуктові набори чи гуманітарку. А треба давати людям вудку, щоб вони самі ловили рибу.Якщо казати про кількість бізнесу. Статистично наша основна можливість для допомоги не в тому, що ми змусимо набагато більше людей зареєструватися підприємцями і відкрити власний бізнес. В країні вже є близько двох мільйонів зареєстрованих бізнесів, які працюють. Це досить багато. Враховуючи, що за словами демографів, зараз в країні 31 мільйон населення з дітьми та пенсіонерами.

Зрозуміло, що це – нереальна історія, коли кожен буде бізнесменом і стартапером. Знову ж таки, це не означає, що не треба допомагати молоді відкривати новий бізнес. Просто у нас немає потенціалу для того, щоб з двох мільйонів стало шість мільйонів підприємців.

Натомість у нас є потенціал, щоб цей бізнес став більшим. В Україні, умовно кажучи, багато стагнуючого бізнесу, який не зростає рік від року. У нас багато бізнесу, який працює у сферах, які перегукуються із самозайнятістю. Наприклад, коли підприємці працюють, взагалі, як наймані працівники. Коли вони не розглядають себе як бізнесменів. Це те, що ми називаємо (є певне сленгове поняття) «майстри». 

Тобто людина виробляє товар, якісно продає, їй може навіть вистачати коштів на життя, може навіть на гарне жити. Просто в неї не виникає ідеї перетворити цю діяльність на бізнес-серію: найняти 20 працівників, відкрити цех, два цеха, три цеха, потім вийти на IPO і стати мільярдером.

Тому допомога має бути першочергово направленою на таке зростання. Наприклад, в Україні за останні років 10-ть майже не змінюється середня кількість працівників в МСП. Тобто не стає такого, коли спочатку було два працівники, потім їх стає 25-ть, потім – 35-ть. Тобто це означає, що бізнеси в цілому знаходяться на певній досить стабільній лінії. Ми вважаємо, що треба на цьому сконцентрувати зусилля та державну допомогу.

А які точки зростання для бізнесу Ви побачили у нинішніх умовах?

Максим Нефьодов: Наша стратегія – кросс-секторальна. Вона не направлена на зростання якогось одного специфічного сегменту, особливо в сфері МСП. Тому що МСП – це, умовно кажучи, як планктон, який заповнює всі існуючі ніші. 

Наше завдання – навчити людей, дати їм доступ до фінансових ресурсів, експортних можливостей, кращої логістики, енергозабезпечення, кращого використання ресурсів, щоб вони могли бути ефективними у цих нішах. А в яких саме – це вони самі мають побачити. Це і є підприємницька ініціатива.

Особисто я – великий противник такого «радянського держплану». Коли кажуть: «Треба розвивати альтернативну енергетику – займайтеся тільки нею». Я хочу навпаки. Наприклад, якщо зараз є можливості в мілтеку – супер, значить, нехай малий бізнес концентрується там.

Далі частина цих компаній буде навпаки йти від військового до цивільного виробництва після перемоги. Наприклад, йти з мілтеку до агротеку. І військові дрони, переобладнувати під нові потреби, наприклад, для моніторингу полів чи чогось подібного. Тобто ми б хотіли більше бачити таку бізнес-історію, аніж три пріоритетних стратегії, які визначив керманич на горі.

А що із фінансуванням підприємництва? Наприклад, банкіри кажуть, що зараз мало якісних проєктів, щоб під них видавати кредити…

Максим Нефьодов: На мою думку, це питання навчання. При цьому я абсолютно не виправдовую і не кажу, що у нас суперкласне регуляторне середовище чи податкова система. Я вважаю, що ми маємо великий потенціал для самозростання, багато гарних проєктів. Але потрібно вміти описати сам проєкт і його техніко-економічне обґрунтування. Певно, що не президент, прем’єр-міністр, чи голова Верховної Ради заважають це робити, або навпаки – мають допомогти.

Це – питання навичок, доступу до експертизи, певних мереж, альтернативних проєктів чи партнерів, яким можна показати свій проєкт. Тому це якраз один із дев’яти напрямків нашої стратегії. Сподіваюся, що гарних проєктів буде більше.

Для багатьох українських бізнесів зараз важливо відкривати експорт, бо на внутрішньому ринку падає платоспроможність. У цьому контексті, які виклики Ви бачите?

Максим Нефьодов: Виклики є двох категорій. Перша – це експортна готовність. Для того, щоб експортувати, треба знати і вміти, як це робити. А ми знаємо такі трагікомічні випадки, коли підприємці просто не відповідали на телефонні дзвінки з іноземних номерів. Вибачте, але це – правда.

Це стосується багатьох речей, наприклад, банальної відсутності англомовних, польськомовних або чеськомовних сайтів. Це також стосується перекладу етикеток, брендингу, який буде зрозумілий іноземцям. Тобто інколи це можуть бути дрібні моменти, але до них треба бути готовим, про них варто думати. Бо якщо єдиний ваш механізм продажу – це Instagram-сторінка, яку ви ведете українською мовою, то важко говорити про експорт.

І другий теж досить великий блок – це питання логістики. Зрозуміло, що зараз для всіх є певні обмеження. Але ми дуже раді, що Укрпошта, Нова пошта, Meest та багато інших компаній пропонують послуги, які дають змогу новому бізнесу розвиватися, заробляти, виходити на якісь опціонні майданчики, наприклад, на маркетплейсі ETSY. І ще раз зауважу, що при цьому варто не стримуватися, а сподіватися стати більшими. Всі передумови для цього є. 

Є велика кількість курсів обміну досвідом та інших інструментів. Тому не треба щось вигадувати. Варто покращувати і розвивати те, що маємо.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.