У 2025 році усі християни попри різні календарі будуть святкувати Великдень одночасно – 20 квітня. Таке трапляється рідко – раз на 3-4 роки. Але це пов’язано зі специфікою вирахування цього свята та збігу астрономічних явищ. Хоча православні та католики намагаються домовитись, щоб і надалі разом святкувати Великдень, проте шансів на це практично немає.

Тож більша частина українців, які цього року святкуватимуть Великдень разом з усім західним світом, наступного повернуться до старої практики.

Хоча ще з вересня 2023 року Православна церква України та УГКЦ відмовились від старого Юліанського календаря та святкують Різдво 25 грудня, проте з Великоднем (у народі часто називають “Паска”), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, зовсім інша ситуація. 

Й новацій там швидко не буде. 

Визначення Великодня для християн – це складна річ.

Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.

Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.

Як рахують Великдень

Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.

Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити.

До Юліанського календаря прив’язана стара Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.

Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.

Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна. Церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному.

Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може “запізнюватись”.

Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше.

До прикладу, за “цивільним календарем”, який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році буде 20 березня (за церковним – 21 березня). Перший повний місяць – 13 квітня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця – 20 квітня.

За Юліанським календарем весняне рівнодення 21 березня насправді настає 3 квітня. Але через те, що перший повний місяць після весняного рівнодення аж 13 квітня, тому й перша неділя після повні – свято Великодня – у католиків та православних збігається.

Так склалося, що у православних Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар іноді порушує це правило.

Цього року Пейсах 12 квітня, тому і для православних дата 20 квітня для Великодня є прийнятною.

Наприклад, минулого року старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем та пізній Пейсах вивів православний Великдень аж на 5 травня, тоді як католики його відзначили ще 31 березня.

Загалом Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так і є 2025 року), 5% – різниця в чотири тижні, 20% – різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл – так було в 2024 році).

Різниці в два-три тижні не буває. 

Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.