Коли я побачила, як вони на вечерю варять хінкалі з магазину, мені ледве не стало погано. Коли я побачила, що невістка пере магазинними порошками, мені стало ще гірше. Я навіть не знаю, як витримаю ці новорічні свята у моїх сина і невістки.

Справа в тому, що я продала свою квартиру і гроші свого часу віддала сину Микиті і невістці Ярині. Вони додали й купили собі трикімнатну хорошу квартиру, в якій зараз живуть з двома дітьми.

Тому, коли я з Балі приїжджаю додому, то, звичайно, зупиняюся у них. Але їхній спосіб життя мене просто дуже дивує. Особливо вразив цього разу.

Першого ж вечора, поки вони накривали на стіл, я. побачивши на кухні цю каструлю на плиті, обережно запитала в невістки:

— А ви часто готуєте хінкалі?

— Ну, як вам сказати? Коли немає часу щось готувати, беремо їх, — відповіла Ярослава байдуже, дістаючи з пакета майонез. — А що, вони ж смачні.

— А майонез? Ви ж знаєте, що він зовсім не корисний, особливо для дітей, — підняла я брову.

— Ми купуємо “лайт”, без шкідливих жирів, — відмахнулася невістка й почала перемішувати салат.

Я ледве стрималася, щоб не сказати більше. Добре, що син у той момент запитав про те, як пройшла моя подорож. Але вже за вечерею я знову не втрималася:

— А дітям ви теж такі пельмені даєте?

— Рідко, — відповіла невістка.

— Ви ж знаєте, що їм потрібно більше свіжої їжі. Фрукти, овочі, каші. У мене на Балі сусіди вирощують органічні продукти — їхні діти майже завжди здорові.

Син скоса глянув на мене, ніби попереджав, щоб я не продовжувала. Але я не могла. Як вони можуть так халатно ставитися до харчування дітей?

Наступного ранку я прокинулася раніше за всіх і вирішила приготувати корисний сніданок. В холодильнику були яйця, трохи зелені й сир — я швидко збила омлет і подала зі шматочками авокадо. Коли на кухню зайшла невістка, вона здивовано зупинилася:

— Ви вже поснідали?

— Ні, це для всіх. Я подумала, що дітям буде корисно з’їсти щось натуральне, а не пластівці з молоком.

Ярослава змовчала, але виглядала не дуже задоволеною. Син, який зайшов слідом, лише багатозначно подивився на неї й почав розставляти тарілки.

Але чим довше я оце у них залишаюся, тим більше відчуваю, що атмосфера стає напруженішою. Син і невістка часто шепочуться на кухні, а я не знаю, чи то вони сперечаються, чи обговорюють мене.

І щоразу, коли я намагаюся підказати чи порадити, як краще, вони наче закриваються ще більше. Я не знаю, як витримаю ці свята у моїх сина й невістки.

Фото – авторське.

Джерело