Ексклюзив

Українська тіньова економіка продовжує бути серйозним викликом для держави. За оцінками НБУ, на руках у населення та бізнесу перебуває близько 130 мільярдів доларів – це у 2,2 раза перевищує гривневі активи країни. Основні схеми – зарплати “в конвертах” і контрабанда, завдають бюджету втрат у сотні мільярдів гривень щороку.

Проблема ускладнюється підвищенням податкового навантаження в умовах війни, що може ще більше стимулювати бізнес мігрувати в тінь. Як працюють нелегальні грошові схеми та які наслідки мають для економіки, розповідає “Київщина 24/7”.

Фахівці аналітичних центрів CASE та ІСЕТ опублікували нове дослідження найбільших схем тіньової економіки. Серед наявних схем лідерами є схеми: “зарплати в конвертах” – 115-230 млрд грн на рік втрат бюджету та “сірий” імпорт/контрабанда: втрати бюджету зросли до 120-167 млрд на даних 2023 року.

При цьому за рік, з попереднього дослідження,  суттєво зменшились втрати бюджету від схеми “контрафакт, нелегальна торгівля” з торішніх 46-51 млрд грн на рік до поточних 35-40 млрд грн на рік. Наприклад, за даними дослідницької компанії Kantar, лідерами з розповсюдження нелегальної тютюнової продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Обсяги втечі прибутків за кордон зараз знаходяться на історично низькому рівні – потенційні втрати бюджету лише 9-11 млрд грн на рік. Спостерігається зменшення схеми “формування схемного податкового кредиту  (скрутки)” – з 16-20 млрд грн рік тому до 15-18 млрд грн.

Схеми з ФОП: ФОП замість найму, 3 група та «обнал» – 4-10 млрд грн; заниження оборотів ФОП – 7,5-12 млрд грн.

До речі, українці у 2024 році закрили рекордну за 5 років кількість ФОПів. Йдеться майже про 210 тис. фізосіб-підприємців. Водночас це на 32% більше закритих ФОП, ніж було 2023 року. Найбільше закривалися ФОП у сфері роздрібної торгівлі (понад 65 тис.) та ІТ (майже 39 тис.). А найвищий приріст з закриттів зафіксовано у Полтавській (+57%), Кіровоградській (+55%) та Вінницькій (+45%) областях.

Ще 27% опитаних ФОПів планують закриватися найближчим часом. Такі результати показало масштабне опитування українських підприємців від Опендатаботу, в якому взяли участь майже 32 тисячі ФОПів.

62% підприємців прийняли рішення закриватися через підвищення податкового навантаження, а 19% підприємців припиняють роботу через проблеми у бізнесі.

“Детінізація економіки – це спільний інтерес бізнесу і держави”

На заході, організованому Українською Радою Бізнесу за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE), голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що станом на зараз в тіні української економіки знаходиться понад 1,5 трлн грн. З них до державного бюджету могли б надійти щонайменше 500-600 млрд грн. Тому детінізація економіки – це спільний інтерес бізнесу і держави, оскільки успішне її проведення це майбутнє для білого бізнесу в рівних умовах чесної конкуренції, а для держави – це поповнення бюджету.

Чиновник навів наступні цифри: за 2023 рік внаслідок результативно проведених заходів з детінізації окремих галузей економіки державний бюджет поповнився на 60 млрд гривень, а вже у 2024 році додаткові надходження можуть становити 100 млрд гривень.

Підвищення податків = економіка в тіні?

Наприкінці 2024 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо підвищення податків №11416-д. На думку експертів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), будь-яке додаткове оподаткування сумлінного бізнесу, включаючи підвищення військового збору, може спотворити конкурентне середовище, оскільки працювати “у білу” стане економічно невигідно.

“Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги порівняно з компаніями, що сплачують податки. Відповідно ми можемо припустити, що це змусить частину білого бізнесу мігрувати в тінь, щоб вижити під час війни”, – зазначили в Асоціації.

Там вважають, що альтернативою підвищенню військового збору могло б стати акумулювання коштів завдяки ухваленню економічного бронювання.

Разом з тим, на думку бізнесу, дієва боротьба з тіньовим сектором економіки здатна забезпечити стійке джерело доходів бюджету та оздоровити економіку. Так, за оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, держбюджет недоотримує близько 400 млрд грн від тіньового сектора. Ця сума відповідає обсягу додаткових коштів, яких наразі не вистачає у держбюджеті.

Мінфін заохочує доброчесних платників податків

Міністерство фінансів затвердило Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків “з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства”. На думку чиновників,  цей крок має позитивно вплинути на економіку країни, оскільки він заохочує підприємства до легальної діяльності, зменшує тіньову економіку і підвищує рівень надходжень до бюджету.

“Це є важливим кроком до реформування податкової системи України та покращення бізнес-клімату, що сприятиме підвищенню довіри як з боку бізнесу, так і суспільства”, – вважають у Міністерстві.

До переліку платників з високим рівнем дотримання законодавства буде включено юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, резидентів «Дія.Сіty», які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимогам до рівня сплати податків, рівня нарахування заробітної плати тощо).

Включення у такий перелік стане стимулом для усіх платників податків дотримуватися вимог податкового законодавства, оскільки вони отримуватимуть певні переваги у податковому адмініструванні  на час воєнного стану:

–  мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;

–  скорочення строків камеральної та документальної перевірок з метою бюджетного відшкодування;

–  скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;

–  за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема, із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Ринок праці: кого звільнять у 2025 році?