Спадок під загрозою

Пам’ятка, що зберігає шари історії Києва протяжністю у тисячоліття, може опинитися під загрозою втрати реального захисту — не через час чи стихію, а через юридичні маніпуляції та забудовницький апетит. Китаївський археологічний комплекс, один із найбільших і найцінніших об’єктів археологічної спадщини столиці, знову опинився у фокусі ризику.

Розташований на південній околиці Києва, комплекс охоплює близько 75 гектарів історичного ландшафту. У 2009 році він отримав статус пам’ятки археології національного значення згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 928 та був внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України під охоронним номером 260026-Н. Однак навіть цей статус не гарантує спокою — навпаки, він дедалі частіше стає предметом оскаржень і тиску.

«Київщина 24/7» продовжує рубрику «Спадок під загрозою»  — аби вкотре нагадати: столиця втрачає свої історичні сенси не через невблаганність часу, а через системну байдужість і цілеспрямовані дії людей.

Спадок під загрозою

Судовий розгляд справи щодо забудови території археологічного комплексу Китаївського городища у Києві перенесли через відсутність електропостачання в будівлі суду. Про це повідомив пам’яткознавець Дмитро Перов.

Йдеться про конфлікт навколо планів київського забудовника Ігоря Ніконова, який має намір звести кілька житлових комплексів на землях археологічної пам’ятки національного значення. За словами Перова, реалізація такого проєкту може призвести до знищення Китаївського городища та втрати історичного й екологічного зв’язку цієї місцевості з Голосіївським лісом.

Китаївський археологічний комплекс є важливою складовою культурної спадщини столиці та має значну наукову цінність. Активісти й місцеві мешканці наголошують, що будь-яке масштабне будівництво на цій території несе прямі ризики для збереження пам’ятки та природного ландшафту.

Наступне судове засідання у справі призначене на 24 лютого 2025 року о 14:40. Розгляд відбудеться за адресою: вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 30.

Справу щодо Китаївського городища громадськість уважно відстежує, адже вона може стати показовою у питанні захисту археологічної та природної спадщини Києва від комерційної забудови.

Передумови

Наразі частина археологічного комплексу Китаївського городища — зокрема Китаївське поселення, що охоплює земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:089:0003 та 8000000000:79:090:0001, опинилася під реальною загрозою забудови з боку компанії KAN Development.

Ще у 2004 році Київська міська рада передала дві ділянки на території городища в довгострокову оренду ТОВ «Київська овочева фабрика» нібито для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згодом орендар уклав низку договорів із девелопером, що фактично відкрило шлях до реалізації будівельних планів на землях археологічної пам’ятки.

У лютому 2024 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким дозволив використання цих ділянок для забудови — зведення житлових і громадських об’єктів, торговельно-розважальних та офісних центрів, а також паркінгу. Водночас суд відхилив позов Офісу Генерального прокурора, який вимагав скасувати передачу земель під забудову, наголошуючи, що Китаївське городище як об’єкт археологічної спадщини не може бути відчужене або передане третім особам.

Рішення суду викликало значний суспільний резонанс. Навесні 2024 року кияни зареєстрували петицію на сайті КМДА з вимогою зберегти Китаївський археологічний комплекс. Ініціатива швидко зібрала необхідну кількість підписів, що засвідчило високий рівень громадського спротиву забудові.

Попри це, девелопер KAN Development, який очолює Ігор Ніконов — колишній перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, — продовжує декларувати наміри щодо будівництва житлових комплексів на цій території. Ситуація навколо Китаївського городища залишається однією з найгостріших у контексті протистояння між інтересами забудовників та збереженням культурної й археологічної спадщини столиці.

Пам’ятка національного значення з багатошаровою історією від неоліту до XIX століття

Археологічний об’єкт відомий під офіційною назвою «Китаївське городище і курганний могильник» та розташований у Голосіївському районі Києва — приблизно за 10 кілометрів на південь від Києво-Печерської лаври, на правому березі Дніпра. Історична місцевість Китаїв межує з Мишаловкою, Корчуватим, Болгарським та територією Національного природного парку «Голосіївський», утворюючи унікальний історико-культурний і природний ландшафт.

Археологічний комплекс об’єднує одразу кілька різночасових пам’яток, що охоплюють період від пізнього неоліту до XIX століття.

Китаївське городище — укріплена частина комплексу площею близько 6 гектарів. Воно має три лінії валів і ровів. У культурному шарі виявлено кераміку зарубинецької культури та матеріали часів Київської Русі.

Китаївське поселення — неукріплена територія площею приблизно 35 гектарів. Тут зафіксовано археологічні об’єкти пізньотрипільського софіївського типу (IV–III тисячоліття до н. е.), пам’ятки періоду Київської Русі (X–XIII століття) та литовської доби (XIV–XV століття). У південно-західній частині знайдено ліпну кераміку волинцевської культури VIII–IX століть.

Курганний могильник складається з двох груп курганів загальною площею близько 4 гектарів. Тут зафіксовано понад 360 поховань, датованих X — початком XI століття. Середня висота курганів становить 0,5–1 метр, найбільший сягає 2 метрів у висоту та 20 метрів у діаметрі.

Поселення в урочищі Виноградний сад розташоване між двома курганними групами на схилі, що веде до долини Дніпра. Площа пам’ятки — близько 2,5 гектара. Тут існувало поселення доби Київської Русі, а згодом — монастирський хутір із виноградниками.

Печерний комплекс Китаївської пустині складається з двох частин. Перша — двоярусний лабіринт житлових, господарських і культових приміщень у товщі гори, на якій розташоване городище. Друга група печер знаходиться в урочищі Виноградне та використовувалася як льохи й льодники для зберігання продуктів. У печерах виявлено матеріали XVIII–XIX століть.

Дослідження та охоронний статус

Назва «Китаївське городище» увійшла в науковий обіг ще у 1784 році. Перші археологічні дослідження на цій території розпочав у 1874 році Дмитро Самоквасов. У різні роки розкопки проводили також Іван Мовчан (1973, 1986) та Гліб Івакін (2017), які детально досліджували Китаївське поселення.

Із 1965 року комплекс перебуває під державною охороною, а з 2009 року має статус пам’ятки археології національного значення. Китаївський археологічний комплекс є не лише свідченням багатотисячолітньої історії Києва, а й унікальним прикладом поєднання культурної спадщини та природного середовища, збереження якого залишається важливим викликом для міста.

Історія навколо Китаївського археологічного комплексу виходить далеко за межі локального земельного спору. Йдеться про прецедент, який визначить, чи здатна держава реально захищати пам’ятки національного значення від комерційного тиску. Формальний охоронний статус, багаторічні наукові дослідження та суспільний спротив виявилися недостатніми, щоб остаточно убезпечити унікальний історико-культурний ландшафт від забудови.

Подальший перебіг судових процесів у справі Китаївського городища покаже, що матиме більшу вагу — інтереси девелоперів чи збереження спадщини, яка формувалася тисячоліттями. Для Києва це не лише питання одного археологічного об’єкта, а тест на здатність міста зберегти власну історичну пам’ять і природне середовище для майбутніх поколінь.

Читайте також: росія атакувала енергетику: під обстрілом Трипільська ТЕЦ у Київській області

Фото: Дмитро Перов, колаж  «Київщини 24/7», Вікіпедія

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.