Протягом 2023–2025 років Верховний Суд скасував 51 рішення Чернігівського апеляційного суду, з яких 48 стосувалися справи суддів Заболотного, Оседача та Антипця. В деяких випадках всі троє суддів входили до складу колегії, однак реакції системи та контрольних органів на це відсутні.

Щороку Чернігівський апеляційний суд розглядає близько 7–8 тисяч справ, що створює середнє навантаження в 300 справ на одного суддю. Але лише троє суддів постійно потрапляють у число тих, чиї рішення Верховний Суд визнає незаконними.

Згідно з інформацією Касаційного кримінального суду, 33% рішень апеляційного суду в Чернігові були скасовані у 2023 році, 41% — у 2024 році, а в першій половині 2025 року цей показник досяг майже 65%.

У скасованих рішеннях систематично з’являються одні й ті ж прізвища, що сигналізує про необхідність аналізу ризиків, проте в українській судовій системі така аналітика відсутня.

Відповідаючи на запити журналістів, Апеляційний суд вказує, що не проводить аналіз причин скасування своїх рішень. Вища рада правосуддя не відкрила жодних дисциплінарних справ проти суддів Заболотного, Оседача та Антипця.

В умовах, коли Верховний Суд визнає численні рішення цими суддями такими, що суперечать закону, відсутність скарги веде до того, що порушень не визнають. Це питання не лише правосуддя, а й наслідків для людей, які роками стикаються з судовими перипетіями, витрачаючи на це сили та ресурси. Це також впливає на довіру до судової системи, яка все частіше зазнає краху.

Журналісти, проводячи аналіз, виявили, що частина скасованих рішень містила серйозні процесуальні порушення, зокрема, упереджені висловлювання суддів, ігнорування прав сторін та незаконні зміни рішень нижчих інстанцій.

Наразі ні Апеляційний суд, ні Вища рада правосуддя не мають прямої можливості для виявлення суддів, чиї рішення найчастіше скасовуються. Вся аналітична робота лягає на плечі журналістів і громадянських організацій.

Поки система не почне реагувати на ці явища, рівень довіри до суду залишатиметься на критично низькому рівні. Чим більше рішень скасовується, тим більше запитань виникає до тих, хто має бути відповідальним за запобігання подібних помилок.