На тлі війни, енергетичних криз і постійних випробувань для громад Київщини спливають політичні історії, які показують: місцева влада роками жила за власними правилами. Поки мешканці Великодимерської громади рахували години без світла і тепла, депутат селищної ради Олег Ткаченко, згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, володів активами, вартість яких жодним чином не відповідала його офіційним доходам.

Автівки, десятки земельних ділянок, оформлені на родичів, спроби терміново «сховати» майно і, зрештою, конфіскація на понад 5 мільйонів гривень – усе це склалося у справу, яка стала показовою не лише для однієї громади, а й для всієї системи місцевого самоврядування.

У непростій реальності Київщини, де мешканці десятків громад давно звикають до відключень світла та холодних квартир, з’явилася політична історія, яка не менше шокує, – історія про депутата Великодимерської селищної ради, чию власність ухвалою Вищого антикорупційного суду (ВАКС) стягнуто на користь держави. Саме про це і буде новий матеріал рубрики «Політика без фільтрів».

Хто такий Олег Ткаченко?

Олег Вікторович Ткаченко – депутат Великодимерської селищної ради Броварського району, проживає у селі Богданівка.

Ткаченко був обраний депутатом Київською обласною організацією політичної партії ВО «Батьківщина». Кількість відданих голосів – 172. Посаду він обіймав у виконавчому комітеті селищної ради, згідно з його декларацією за 2024 рік, поданою 31 березня 2025 року.

У своїх деклараціях Ткаченко зафіксував невелику кількість активів: одну земельну ділянку площею 42 241 м², набуту ще у 2009 році, та готівкові кошти у розмірі 200 000 гривень.

За даними декларації, його офіційний спосіб життя і майно не виходять за межі скромного депутата сільради. Втім, реальність дещо інша.

Майно, яке «не дозволяли» законні доходи: що говорять декларації

Декларації Ткаченка за кілька років показують стандартний набір майна для сільського депутата: земельну ділянку, відносно невеликі готівкові кошти, відсутність значних цінних рухомих активів чи корпоративних прав.

Однак реальна ситуація з активами, які були піддані конфіскації, засвідчує значний розрив між офіційними деклараціями та реальними можливостями володіння дорогими авто і великими ділянками землі – навіть якщо вони оформлені на родичів.

Нещодавнє рішення Вищого антикорупційного суду свідчить про зовсім іншу картину щодо майнового стану Ткаченка та його родини.

Суд ухвалив конфіскацію активів на суму понад 5 мільйонів гривень, які були пов’язані з депутатом. Зокрема, серед стягнутих активів:

• Volkswagen ID.4 2023 року випуску вартістю понад 1 млн грн, зареєстрований на колишню дружину Ткаченка;
• Jaguar XF 2015 року випуску, записаний на сина;
• 10 земельних ділянок, оформлених на членів сім’ї – тещу, колишню дружину та сина посадовця.

Суд встановив, що ні в самого депутата, ні в членів його сім’ї не було законних доходів, які дозволяли б придбати це майно, хоча фактично саме Ткаченко користувався цими автомобілями та земельними ділянками на власний розсуд.

Спроби приховати активи

Під час проведення моніторингу способу життя Ткаченка та його родини теща декларанта відчужила низку земельних ділянок на користь близьких осіб. Однак завдяки своєчасно вжитим процесуальним заходам САП Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно з метою запобігання його подальшому відчуженню.

Отже, коли стало зрозуміло, що активи можуть бути конфісковані, частину земельних ділянок родичка спробувала переписати на третіх осіб, здебільшого на «своїх». Але цього не вдалося – прокурор наклав арешт на майно, і його не встигли сховати.

Відомо, що відповідна перевірка почалася на підставі розслідування кримінального провадження щодо вчинення тяжкого злочину у сфері охорони навколишнього природного середовища. Саме в межах цього провадження були виявлені підстави для аналізу активів.

Варто зазначити, що згідно із Законом України «Про запобігання корупції», якщо суд ухвалив остаточне рішення про те, що активи посадової особи є необґрунтованими та підлягають стягненню на користь держави, така особа має бути звільнена з посади у встановленому законом порядку.

Скандал із «пожежною водоймою» та кримінальні провадження

Окрім проблем із необґрунтованим майном, Олега Ткаченка звинувачували у масштабному екозлочині, що стало резонансним для всього Броварського району. Судові засідання детально висвітлювали журналісти «Stopcor» та громадські активісти.

Броварська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт проти колишнього депутата Великодимерської селищної ради – Олега Ткаченка – за незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення.

За версією слідства, протягом 2023 року і до червня 2024 року підозрюваний, користуючись службовим становищем, організував видобуток понад 41 000 кубічних метрів супіску на території села Залісся у Броварському районі. Щоб приховати реальний характер робіт, діяльність формально оформлювали як будівництво пожежної водойми, яка мала б забезпечити протипожежну безпеку у сільській місцевості.

Однак, як встановили експерти та слідчі, роботи мали на меті саме видобуток будівельної сировини – супіску, що широко використовується у бетонних розчинах, підсипці доріг та інших будівельних потребах. Таким чином, незаконний видобуток корисних копалин на території майже 5 гектарів приватних земель спричинив шкоду довкіллю на суму понад 66 мільйонів гривень.

Ця справа викликала значний суспільний резонанс: обвинувачення стосуються не лише непрозорих схем і вигод, а й реальних збитків природі регіону. Довкіллю завдано не тільки матеріальних збитків, а й істотних порушень екологічного балансу, які можуть мати довгострокові наслідки для навколишнього середовища.

Ткаченка затримали у вересні 2025 року: йому обрали запобіжний захід у вигляді 60 діб тримання під вартою або застави у розмірі 240 000 грн, що суттєво менше оціненої шкоди, яку він нібито завдав.

Слідство у цій кримінальній справі триває, і наразі звинувачення стосуються порушення норм природоохоронного законодавства та недбалого ставлення до екологічних вимог, що виводить цю історію далеко за межі типової політичної корупції – до рівня злочину проти довкілля з мільйонними збитками.

За даними місцевих медіа, у 2023 році Ткаченка вже засудив Вищий антикорупційний суд за тяжкі корупційні правопорушення. Він визнав провину, уклав угоду зі слідством і замість 5 років ув’язнення отримав 2 роки умовно.

Попри вирок, Ткаченко не склав мандат депутата Великодимерської селищної ради. Місцева влада нібито не повідомила про його судимість, і він до квітня 2025 року залишався чинним депутатом, брав участь у засіданнях і голосуваннях.

Що далі?

Після рішення ВАКС у громаді та за її межами продовжують обговорювати цю справу: дехто закликає до ще більш ретельних перевірок інших депутатів, інші звертають увагу на механізми уникнення декларування майна через оформлення його на родичів.

Попри те, що активи Ткаченка вже конфісковані, запит громади залишається актуальним: чи дійсно задекларовані доходи відповідають реальному способу життя інших державних службовців і як боротися зі схемами, що дозволяють уникати деклараційної прозорості шляхом «оформлення на сім’ю».

Історія Олега Ткаченка – це не лише про одного депутата Великодимерської селищної ради, а й про ширший виклик системі декларування та антикорупційній політиці в Україні. Коли декларації та реальне майно розходяться настільки кардинально, державні інституції вимушені реагувати конфіскацією.

Конфіскація активів – фінал чергового політичного епізоду. Питання, чи стане ця справа початком системних змін, чи залишиться поодиноким прецедентом, — залишається відкритим. Але історія Ткаченка стала ще одним маркером: декларації більше не гарантують недоторканності, а «оформлення на сім’ю» не завжди рятує від відповідальності.

Читайте також: 6 мільйонів за рік та будинки «за копійки»: як заробляє родина білоцерківського депутата Грисюка.

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.