Як навички із цивільної професії можуть стати в пригоді після мобілізації та підсилити військову службу

У Силах оборони України — десятки професій і спеціалізацій, які забезпечують обороноздатність країни.

Тепер новобранець може обрати напрям за інтересами та навичками — від технічних і медичних фахівців до зв’язківців, операторів дронів, аналітиків та інженерів. У війську кожен може знайти свою роль та реалізувати свій потенціал.

Наприклад, щоб самостійно обрати посаду у війську для служби за контрактом, варто звернутись до центрів рекрутингу, де рекрутери допоможуть підібрати спеціальність та зв’язатися з підрозділом. І посада, і підрозділ будуть відповідні цивільному досвіду та вмінням новобранця.

Як це відбувається на ділі, кореспондентка АрміяInform розпитала в рекрутера 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади ДШВ ЗС сержанта Андрія Єндріжиєвського. А також порозпитувала кількох військовослужбовців про їхній досвід.

«Війську треба всі: від математиків до будівельників, від астрономів до геодезистів»

Про роботу із відвідувачами рекрутингового центру представник 95-ї бригади Андрій Єндріжиєвський говорить так:

— Найперше ми розпитуємо про освіту та роботу. Наступним йде питання про хобі, у процесі можна пропонувати якісь проміжні варіанти посад, щоб поглянути на реакцію співбесідника: якщо кандидат зацікавлений, то обов’язково намагатиметься дізнатись більше про посаду, пов’язуватиме досвід у цивільному житті із навичками, які можуть бути корисними на обраній посаді, ставитиме питання щодо необхідних дій тощо. Після визначення посади, яка влаштовує рекрута і якій рекрут також підходить, ми пояснюємо, як відбувається процес вступу до наших лав. Також акцентуємо увагу на буденних речах, часто на власному досвіді. Пояснюємо щодо речового забезпечення, харчування, гігієни, можливостей відпусток, лікарняних, комунікуємо про різні пільги та соціальні виплати, тобто намагаємось детально розтлумачити всі аспекти переваг, які пропонує держава», — говорить Андрій Єндріжиєвський.

Він констатує: зараз у війську потрібні так чи інакше всі професії.

— По факту: будівельник краще зведе бліндаж, ніж професійний військовий. Геодезист точніше наведе міномет, ніж курсант військового ліцею. У таких питаннях досвід є вирішальним фактором. Для кожної цивільної навички можна знайти застосування в лавах Сил оборони. І не важливо, яка це посада: бойова чи тилова. Війську треба всі: від математиків до будівельників, від астрономів до геодезистів, від спортсменів до офісного планктону, — зазначає він.

На уточнення, які саме навички, наприклад, астронома можуть бути корисними у війську, Андрій відповідає так:

— Робота з оптикою, розуміння принципів і механізмів роботи оптичних приладів, вміння орієнтуватись на місцевості за допомогою небесних об’єктів, зорове відчуття дистанції, а ще — вміння читати карти.

А як щодо хобі? Бо грибник — це уважний сапер, а стрілець з лука — влучний артилерист

У рекрутингу розпитують, до речі, і про хобі новобранців.

— Якщо хтось грає в комп’ютерні ігри — то наші БПС дадуть йому можливість зіграти по-дорослому. Якщо комусь цікаве полювання — розвідка любить таких спеціалістів. Навіть навички пошуку грибів у лісі чи стрільба з лука може стати в пригоді, адже здатність помічати замасковане (як це роблять під час збору грибів) може бути використана в роботі сапера. А от стрільба з лука дає розуміння балістичної траєкторії та чинників, що впливають на снаряд у повітрі, — і це гарна навичка для артилериста», — детально пояснює Андрій Єндріжиєвський.

З журналістики у розвідку — комунікація і багато інформації

Капітан ЗСУ Олександр у цивільному житті працював журналістом. Після мобілізації служив у розвідувальному підрозділі. А після поранення перевівся служити у небойовий підрозділ. Відтак його поточна сфера діяльності у Силах оборони — військова журналістика.

Запитуємо, які навички із цивільної журналістики стали йому в пригоді після мобілізації.

— Тут одразу спрацювало декілька моментів. По-перше, вміння комунікувати з іншими людьми. Це дуже важливо у війську, адже багато різних питань вирішують на горизонтальних зв’язках. І якщо ти не можеш налагоджувати зв’язок з іншими військовослужбовцями чи підрозділами, то все значно ускладнюється у взаємодії, — констатує офіцер ЗСУ.

По-друге, навички роботи з інформацією.

— Коли є навички аналізувати та систематизовувати те, що ти бачиш із трансляцій дронів, це полегшує роботу. А по-третє: це ще й робота з великими обсягами інформації в умовах дедлайнів «на вчора» теж значно полегшує будь-яку роботу у війську. Без цих навичок дуже складно все тримати в голові і нічого не забувати та не пропускати, — поділився Олександр.

Таблиці Excel — як один із «китів» у Силах оборони

Сержант Дмитро у цивільному житті — розробник програмного забезпечення.

Після мобілізації виконував бойові завдання в одному з підрозділів радіоелектронної боротьби. Тепер займається технічною підтримкою робочих процесів в одному з небойових підрозділів Сил оборони.

Військовий наголошує, що у війську ледь чи не критичною навичкою роботи є… вміння працювати з таблицями Excel:

— Без цього, на мою думку, жодна зі служб у військовій частині не зможе повноцінно функціонувати. Наприклад, ви не зможете отримати зарплату без таблиць Excel.

Якщо ж говорити про підрозділ РЕБ та його специфічне розумне програмне забезпечення, то і воно для айтівців не буде здаватися «терра інкоґніта», каже Дмитро.

«Інтерфейси усіх програм будуються інтуїтивно аналогічно з точки зору user experience (користувацький досвід. — Ред.). І коли вникнути, як це все працює, а потім сісти за спеціалізоване програмне забезпечення, котре ти бачиш вперше в житті, — то ти умовно вже знаєш, де який елемент інтерфейсу і за що він відповідає», — резюмує співрозмовник.

Цивільний айтівець в артилерійській розвідці

А заступник командира батальйону РЕБ 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс» капітан Павло Шабат в інтерв’ю АрміяInform влітку 2025 року розповідав, як його цивільні навички айтівця підсилили Сили оборони.

Павло констатує, що шукав собі місце для служби, де можна було би впроваджувати та працювати саме з якимись технологічними рішеннями — і щоби це було цікаво. Так він опинився в артилерійській розвідці.

— Мені неабияк допоміг мій цивільний досвід: менеджмент організацій різного рівня, розміру; розв’язання складних задач. Все це допомагає в армії. Бо у війську дуже часто може бути така задача, вирішення якої просто не існує. Тому треба вміти шукати шляхи її вирішення.

А на уточнення, як цивільний айтівець виріс до звання капітана ЗСУ, Павло прокоментував так:

— Мабуть, зіграли роль ініціативність, бажання щось робити… Коли в армії вже кілька років добре служиш — то звання самі приходять. Тут важливо зрозуміти таке: якщо ти хочеш щось робити — ти завжди можеш знайти в армії своє місце і робити щось корисне. Ініціатива дуже важлива. Так само маю чимало знайомих і друзів, які також служать на різних посадах.

Додамо, що підрозділ Павла під час російсько-української війни вперше знищив радіолокаційну станцію росіян «Прєдєл-Е». Загалом же пріоритетом підрозділу артрозвідки були пошук і знищення РЛС різного типу вздовж усієї лінії фронту.

Отже, важливо пам’ятати, що українське військо — це десятки професій, де кожен може знайти свою роль і застосувати власні цивільні навички й досвід. А сучасні технології створюють і масштабують нові військові професії. Навички цивільного життя завжди можуть підсилити підрозділи Сил оборони.