Виявлення шишки на шиї, спині або за вухом може бути тривожним.

Ці утворення дуже різняться за розміром, пальпацією та причиною виникнення – від нешкідливих кіст до серйозніших проблем зі здоров’ям.

Знання того, що може спричинити утворення шишки, має вирішальне значення для прийняття рішення про те, що робити далі.

Деякі утворення зникають самі по собі, тоді як інші потребують медичного обстеження або лікування.

Ця стаття пропонує чіткий огляд найпоширеніших типів ущільнень, їх можливих причин, попереджувальних ознак та методів лікування, допомагаючи вам приймати обґрунтовані рішення щодо вашого здоров’я.

Епідермоїдна кіста – це поширений тип доброякісного утворення, яке розвивається під шкірою. Ці кісти зазвичай ростуть повільно та можуть з’являтися на будь-якій ділянці тіла, хоча часто зустрічаються на шиї, спині та за вухами. Вони утворюються, коли клітини шкіри, замість того, щоб відшаровуватися, проникають глибше в шкіру та розмножуються. Кіста заповнена кератином, білком, який також міститься у волоссі та нігтях. Хоча загалом нешкідливі, епідермоїдні кісти можуть запалюватися або інфікуватися, викликаючи дискомфорт та потребуючи медичної допомоги.

Епідермоїдні кісти можуть розвиватися з кількох причин. Найчастіше вони розвиваються внаслідок закупорки волосяного фолікула або незначної травми шкіри. Деякі генетичні захворювання, такі як синдром Гарднера, можуть збільшити ризик розвитку цих кіст. Люди з акне або іншими хронічними захворюваннями шкіри також можуть бути більш схильні до їх розвитку. Хоча епідермоїдні кісти можуть розвинутися у будь-кого, вони частіше зустрічаються у дорослих, ніж у дітей, і частіше у чоловіків, ніж у жінок.

Найпоширенішим симптомом епідермоїдної кісти є невелике округле утворення під шкірою. Ці кісти зазвичай безболісні, але якщо вони інфіковані, вони можуть стати червоними, набряклими та болючими. У деяких випадках з кісти можуть виділятися густі виділення з неприємним запахом. Діагноз зазвичай ставиться лікарем на основі фізикального огляду. У разі сумнівів може бути проведена біопсія, щоб виключити інші захворювання, включаючи рак. Для оцінки розміру та глибини кісти також можуть бути використані методи візуалізації, такі як ультразвукове дослідження або МРТ.

Деякі люди обирають домашні засоби для лікування шишок, хоча їхня ефективність науково не доведена. Найпоширеніші методи включають:

Теплий компрес

Як використовувати: Змочіть чисту тканину в теплій (не гарячій) воді, відіжміть її та прикладіть до утворення пухлини на 10–15 хвилин, три-чотири рази на день.
Застосування: Може покращити кровообіг, зменшити набряк та полегшити відтік, якщо пухлина викликана закупоркою залозою або легкою інфекцією.

Яблучний оцет

Спосіб застосування: Змішайте рівні частини яблучного оцту та води, змочіть ватний диск, нанесіть на шкіру та залиште на 10–15 хвилин перед змиванням.
Переваги: ​​Вважається, що він має антибактеріальні та в’яжучі властивості, які можуть допомогти при запаленні шкіри або інфекціях.

Олія чайного дерева

Спосіб застосування: Розведіть кілька крапель олії чайного дерева в базовій олії, такій як кокосова або оливкова олія, потім обережно наносьте ватним диском один або два рази на день.
Застосування: Відома своїми антисептичними та протизапальними властивостями, може заспокоїти подразнення та зменшити ризик інфекції.

Паста з куркуми

Спосіб застосування: Змішайте порошок куркуми з водою або кокосовою олією до утворення пасти, нанесіть її на утворення пухлини, накрийте чистою пов’язкою та залишайте на 30–60 хвилин щодня.
Застосування: Містить куркумін, який має протизапальні та антибактеріальні властивості, допомагаючи заспокоїти подразнену шкіру.

Гель з алое

Спосіб застосування: Наносьте свіжий гель алое вера або чистий комерційно доступний гель безпосередньо на шишку двічі на день.
Переваги: ​​Забезпечує відчуття охолодження та полегшення, цінується за свої заспокійливі, зволожуючі та м’які антибактеріальні властивості.

Рицинова олія

Спосіб застосування: Змочіть чисту тканину касторовою олією, покладіть її на утворення пухлини, накрийте теплим компресом і залишайте на 15–30 хвилин щодня.
Переваги: ​​Може допомогти зменшити запалення та пом’якшити кістозну тканину завдяки вмісту рицинолевої кислоти.

Хоча багато утворень нешкідливі, слід звернутися за медичною допомогою, якщо ущільнення змінює розмір, форму або колір, стає болючим або має ознаки інфекції. Також важливо проконсультуватися з лікарем, якщо ущільнення супроводжується такими симптомами, як лихоманка або незрозуміла втрата ваги. Рання діагностика та лікування можуть допомогти запобігти ускладненням і призвести до кращих результатів.

Правильний домашній догляд може полегшити дискомфорт і зменшити ризик інфекції. Тримайте уражену ділянку чистою та сухою, уникайте стискання, чухання або колупання пухлини, оскільки це може спричинити інфекцію або утворення рубців. Прикладання теплого компресу кілька разів на день може допомогти зменшити набряк і заспокоїти чутливість. За необхідності можна використовувати безрецептурні знеболювальні засоби. Якщо у вас виникнуть ознаки інфекції, такі як посилення почервоніння, лихоманка, набряк або виділення, негайно зверніться за медичною допомогою.

Хоча домашнє лікування може здаватися зручним, воно несуть потенційні ризики. Спроба самостійно проколоти або дренувати кісту може призвести до інфекції, рубцювання або погіршення стану. Деякі домашні засоби також можуть подразнювати шкіру або викликати алергічні реакції. Будьте обережні та зверніться до лікаря, якщо у вас є якісь занепокоєння або сумніви.

Професійне лікування епідермоїдних кіст може включати дренування або хірургічне видалення. Лікар може зробити невеликий розріз для дренування вмісту кісти. У деяких випадках рекомендується повне хірургічне видалення, щоб запобігти рецидиву. У разі інфекції можуть бути призначені антибіотики. Дотримання вказівок лікаря є важливим для належного загоєння та зменшення ризику ускладнень.

Не всіх утворень та кіст можна уникнути, але належний догляд за шкірою може допомогти зменшити ризик. Підтримка чистоти шкіри, використання некомедогенних засобів та уникнення подразнення шкіри можуть допомогти запобігти закупоренню пор. Обмеження надмірного перебування на сонці та уникнення спокуси колупати шкіру також корисні. Якщо у вас в анамнезі є кісти, регулярні візити до дерматолога можуть допомогти забезпечити раннє виявлення та відповідне лікування.