Дружина чинного військовослужбовця Ірина Тарасова публічно заявила про грубі порушення в системі медичної допомоги бійцям та принизливе ставлення до військових у Київській міській клінічній лікарні №5. Її чоловік – діючий сержант ЗСУ, доброволець з 2022 року, який уже 4 роки на війні та понад 2 роки на передовій, нині перебуває у важкому стані в реанімації.

За словами Ірини, після полігону у Старичах у її чоловіка розвинувся менінгоенцефаліт. Він провів 10 днів без свідомості, зараз стан залишається стабільно важким.

«Ліки купуйте самі» та повна відсутність взаємодії з батальйоном

Жінка стверджує, що лікарня відмовляється забезпечити пацієнта необхідними медикаментами – зокрема противірусними препаратами та антибіотиками вартістю близько 2300 грн/добу, а курс лікування може тривати до трьох місяців. Окрім цього, МРТ з контрастом запропонували робити за кошт родини в іншому медзакладі.

Такі дії, наголошує вона, суперечать закону, який гарантує військовослужбовцям повністю безкоштовне лікування та діагностику.

Окремо Ірина заявляє, що батальйон її чоловіка не бере жодної участі у його лікуванні, не координує процес і не реагує на ситуацію, хоча відповідні підрозділи військової частини мали б бути в контакті з лікарнею.

«Він не воював»: звинувачення у приниженні від лікарки-невролога

Ірина також назвала ім’я лікарки, яка, за її словами, допустила зневажливе ставлення до важкохворого бійця. Йдеться про Жеграй Оксану Володимирівну, лікарку-невролога, яка виконує обов’язки завідувачки відділення неврології лікарні №5.

Жінка стверджує, що, побачивши її чоловіка після нападу генералізованих судом, лікарка дозволила собі принизливі висловлювання:

• «він не воював»
• «яке там УБД»
• «у мене багато таких, яким я довідки виписую»

Вона підкреслює, що ставлення лікарки до її чоловіка відповідало цим словам – зневага, байдужість і відсутність належної допомоги.

«Вважаю, що ця людина повинна стати знаменитою та понести покарання. Бо я вірю у справедливість – ту, що настає обов’язково», – написала Ірина.

60 годин без допомоги і відсутність медикаментів

За словами жінки, її чоловік перебував 60 годин без належної медичної допомоги, а весь фінансовий тягар лікування лікарня фактично переклала на родину. Вона називає це «прямою відмовою державного медзакладу виконувати закон».

Публічні вимоги та заклик до розголосу

Ірина звернулася до державних інституцій із конкретними вимогами:

1. Провести службову перевірку щодо дій медиків та можливого порушення законодавства.
2. Надати офіційні пояснення від лікарні, НСЗУ, КМДА та військової частини.
3. Забезпечити лікування за державний кошт, як того передбачає закон.

«Це не прохання. Це вимога виконати обов’язок перед військовими, які ризикували життям за кожного з нас», – наголошує жінка.

Вона подякувала друзям і волонтерам, які допомагають витягувати її чоловіка зараз, у реанімації.

Реакція суспільства: хвиля обурення та свідчення про системні проблеми

Після публікації Ірини Тарасової про зрив лікування її важкохворого чоловіка у київській лікарні №5 у соцмережах розгорнулася широка дискусія. Коментарі під її дописом перетворилися на мозаїку людського болю, злості й розчарування – але також підтримки. Люди ділилися власним досвідом, пояснювали, чому система ламається, та закликали Ірину не зупинятись у боротьбі.

Один з користувачів емоційно описав, що подібні історії – не виняток, а буденність: військовим часто відмовляють у ліках, погрожують волонтерами, а людське життя, за його словами, «іноді простіше списати, ніж автомат». Він наголосив: система працює так, що навіть добрі лікарі вимушені відсилати рідних бійців по волонтерські збори.

Коментаторка Олена Гордієнко розклала проблему по поличках:

• медична служба батальйону відповідає за бійця лише до моменту евакуації;
• лікарні перевантажені і не мають ресурсів;
• НСЗУ покриває лише частину реальних витрат;
• МОЗ, за її словами, не виконує координуючу функцію.

Вона підкреслила: родині доведеться «стукати в усі двері», бо інакше нічого не зміниться.

Користувачка Світлана Кернер звернула увагу на ключове питання: чому важкохворий військовий опинився в цивільній лікарні, а не у військовому шпиталі, де лікування безкоштовне та повністю забезпечене? Вона закликає звертатися до військової прокуратури та правоохоронців через фактичну відмову лікарні виконувати закон.

Ще одна коментаторка поділилася власним досвідом: вона зіткнулася з тим, що у лікарні безкоштовними є лише операція та рентген – усе інше купують родичі. Попри те, що НСЗУ формально фінансує лікування, у пацієнтів виникає закономірне запитання: куди зникають ці кошти? На її думку, система фактично «списує» як цивільних, так і військових.

За словами Наталії Целовальніченко, відмова у медичній допомозі – це не просто службова недбалість, а потенційне кримінальне правопорушення. Вона радить: офіційні письмові звернення, фіксація відмови, виклик поліції, дзвінки на гарячу лінію МОУ.

У коментарі Галина Садомцева розповідає ще трагічнішу історію: її чоловік-доброволець за 3,5 роки служби не отримав не лише належної медичної допомоги, а й зарплати. Вона прямо пише: «внутрішній ворог часто підступніший за зовнішнього».

Користувачка Ірина Худ підсумовує загальний настрій коментаторів:

«Нема слів. І так скрізь – усе тримається на волонтерах».

«Київщина 24/7» також повідомляла, що в Україні стартує перший у Східній Європі медичний проєкт, що поєднує можливості штучного інтелекту, біотехнологій та фагової терапії для лікування військових із важкими бактеріальними інфекціями, стійкими до антибіотиків. Мінцифра, Міністерство охорони здоров’я, Клінічна лікарня «Феофанія» та британська компанія GutSee Health Limited підписали Меморандум про співпрацю для запуску інноваційного AI-проєкту, спрямованого на персоналізоване лікування складних інфекцій.

Читайте також: СБУ перевірила документи вірян у київській мечеті: Муфтій ДУМУ «УММА» прокоментував перевірку

Фото: колаж «Київщина 24/7», Ірина Тарасова, SUD.UA.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.