Зять із дочкою живуть у квартирі мого чоловіка. Колись покійні свекри нам залишили це житло. Василь раніше зробив гарний ремонт та деякі меблі купив. Але Сергія не влаштовує те, що він не прописаний у цій квартирі і нічого там не робить, бо, як каже “мого там немає нічого”. А на дні народженні Сергія свати таке сказонули, що я готова була під землю провалитись від сорому.
Наш зять дуже дивна людина і все йому не так, бо його не прописуємо у своїй квартирі. То він і шантажує дочку, що покине її.
У нас двоє дітей – доньки. Старша живе за кордоном з чоловіком. Виїхали туди ще 10 років тому. Бачимо їх рідко, бо приїжджають не часто. У них все добре, виховують синочка.
Молодша, Маринка, живе в тому ж містечку, що й ми. Вона після університету відразу заміж вийшла. Ми зробили їй гарне весілля і пустили жити на квартиру моїх свекрів, яка записана на чоловіка. Василь, перед тим як діти туди заїхали, зробив гарний ремонт та деякі меблі оновив. Заходь і живи.
Дочка з зятем в тій квартирі мешкають уже 7 років, виховують двох діток. Ця квартира на мого чоловіка записана, а в ній приписані дочка й онуки. Зятя ми не поспішаємо туди вписувати. І Сергій не хоче там щось робити, бо ж квартира не його. І свати так сина налаштовують.
Онуки розмалювали шпалери, то дочка просить тата, щоб ремонт зробити, переклеїти ті розмальовані й подерті шпалери.
– Тату, прийди, будь ласка, допоможи мені з шпалерами, бо соромно навіть в гості когось запросити – просить Марина.
– А Сергій не може день виділити, щоб ремонт косметичний зробити?
– Він каже, що раз не приписаний тут, то нічого робити не буде. Тато власник, то хай і робить.

Що казати, якщо Василь розетку ходив міняти і колеска в шухляді, бо вона не виїжджала. Зять і пальцем ні до чого не торкнувся, бо “його тут немає нічого”. Сергія не влаштовує, що він тут не приписаний, тому нічого робити не буде, прямо так і дочці нашій каже.
Коли в зятя був день народження, я від сорому ледь під землю не провалилась. Ми Сергію подарували набір інструментів та дрельку, а свати – золотий ланцюжок зі словами:
– Раптом що, то зможеш його з собою забрати, бо ж твого тут немає нічого.
Батьки Сергія і його родичі налаштовують на те, щоб він нічого тут не робив, бо власник не він.
На днях Марина і взагалі прибігла до нас у сльозах.
– Сергій сказав, що покине мене з дітьми, якщо його не приписати у квартирі, бо не хоче жити у чужій. Він має бути власником.
– Твій чоловік живе на усьому готовому і ще щось не так? – здивувався чоловік.
– Він каже, що має бути власником, тоді все робитиме, бо буде господарем, а до того ні.
Ми заспокоїли доньку і вона пішла додому. Чоловік проти прописування Сергія, бо вважає, що йому тільки квартира й потрібна. Я ж не знаю, що робити. Шкода на доньку в такому стані дивитися.
Що б ви робили? Дайте пораду.
Копіювати