Ексклюзив

Мільярди гривень, тисячі зруйнованих дільниць, мільйони виборців за кордоном і на фронті, тотальні ризики втручання росії та суспільна недовіра до онлайн-форматів. Дискусія про вибори в Україні давно вийшла за межі політики — це питання безпеки, легітимності та виживання держави. Київщина 24/7 дослідила, чи готова країна до виборів і якою може бути їхня справжня ціна.

Скільки коштує право обирати

Проведення виборів в Україні може обійтися бюджету щонайменше у 10 млрд грн. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик.

За його словами, президентські вибори коштують від 4,5 до 6,5 млрд грн, парламентські — близько 4,5 млрд грн. Майже 70% витрат — це оплата праці членів окружних і дільничних виборчих комісій. І це — за цінами 2024 року.

Водночас ці розрахунки не є фінальними. Озвучені суми не враховують витрати місцевої влади, Міноборони та МЗС, які мають облаштовувати дільниці, забезпечувати безпеку та логістику. Тобто реальна ціна виборів може бути значно вищою.

Перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко підтверджує: понад 10 млрд грн — це лише базова оцінка.

Юридичний тупик: що дозволяє Конституція

Українське законодавство прямо забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Це стосується як президентських, так і парламентських виборів. Саме тому ключовою передумовою для старту виборчого процесу називають припинення вогню та створення безпечних умов.

Голова ЦВК Олег Діденко наголосив: навіть після перемир’я оновлення реєстру виборців і підготовка до голосування потребуватимуть значного часу.

Крім того, Україна змушена буде переглянути виборче законодавство — під перші повоєнні вибори, які не мають аналогів у новітній історії країни.

Зруйновані дільниці і замінована країна

Війна фізично знищила виборчу інфраструктуру. За даними ЦВК, станом на 25 грудня 2025 року в Україні налічується 33 174 виборчі дільниці, з яких:

• 521 — зруйнована без можливості відновлення;
• 1 391 — пошкоджена, але підлягає ремонту;
• 6 472 — розташовані на тимчасово окупованих територіях;
• 52 — мають невизначений ступінь пошкодження.

Загалом війна зруйнувала або пошкодила майже 2 000 дільниць, переважно на сході країни. Паралельно близько 140 тис. кв. км, або 23% території України, залишаються замінованими.

«Це завдало величезної шкоди реєстру виборців і створює серйозні виклики. У нас немає досвіду, на який можна орієнтуватися», — визнав Корнієнко.

Виборці без дільниць: військові, ВПО і діаспора

Проведення голосування на тимчасово окупованих територіях неможливе. Водночас держава декларує: виборчі права громадян будуть гарантовані тим, хто зможе приїхати на підконтрольну Україні територію.

Для українців за кордоном розглядають відкриття додаткових дільниць поблизу дипломатичних установ, оскільки нинішніх можливостей консульств і посольств недостатньо.

Щодо військових, ЦВК пропонує використати досвід виборів 2019 року, коли тисячі військовослужбовців голосували в зоні АТО. Однак голова комітету ВРУ з питань нацбезпеки Олександр Завітневич наголошує: військовий не може одночасно воювати і голосувати, а для більшості з них тема виборів не є пріоритетною.

Онлайн-вибори: швидко, але небезпечно

Поки онлайн-голосування або голосування поштою не плануються. Причина — загроза зовнішнього втручання.

За даними КМІС, 60% українців не підтримують онлайн-голосування без пояснення ризиків. Після роз’яснення можливих фальсифікацій 71% висловлюються проти, і лише 21% — за.

Ще радикальніші оцінки озвучує голова профільного комітету ВРУ Олена Шуляк: лише 8% українців довіряють онлайн- або поштовому голосуванню.

Російський фактор: вибори як поле бою

росія розглядає вибори не як демократичний процес, а як інструмент гібридної війни. Про це відкрито говорить  Олена Шуляк.

Йдеться про кібератаки, дезінформацію, фінансування проросійських проєктів, підкуп виборців і дискредитацію результатів ще до їх оголошення. Окремий фронт — соціальні мережі, де через бот-мережі та алгоритми формуються емоційні наративи і страхи.

Показовою є і позиція рф. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив про «необхідність участі українців з росії у виборах» і вкотре повторив тезу про «завершення повноважень» президента України.

Суспільні настрої: вибори так, але не будь-якою ціною

За даними КМІС, 64% українців підтримують проведення президентських виборів через 2–3 місяці після перемир’я. Водночас 56% не вірять, що чесні вибори можливі під час продовження війни.

Це ключовий сигнал: суспільство хоче виборів, але боїться їхньої нелегітимності.

Повоєнні вибори — це питання довіри, безпеки і суверенітету. Від того, як саме Україна проведе перший повоєнний електоральний цикл, залежить не лише внутрішня стабільність, а й міжнародна легітимність держави.

Умови війни роблять будь-яку помилку фатальною. Саме тому вибори в Україні — це не просто демократія. Це ще один фронт. І програти його країна не має права.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: з відкритих джерел

Читайте також: Правило «двох стін» більше не рятує: як вижити під час ударів модернізованих шахедів