Під час штурмових дій російське командування кидає в бій насамперед штрафників та лишає поранених без жодної допомоги.

Солдат має для росіян цінність рівно доти, доки спроможний виконувати бойове завдання. Щойно він зазнає поранень — його кидають напризволяще.

Про це в ексклюзивному коментарі АрміяInform розповів заступник командира 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан» Національної гвардії України полковник Владислав Саєнко.

— Противник знову здійснив спробу проведення штурмових дій у смузі відповідальності бригади «Спартан». Його мета є незмінною — вихід до адміністративних кордонів Дніпропетровської та Донецької областей.

Як і попереднього разу, ворог зазнав невдачі та значних втрат. Стосовно змін у тактиці, то єдине, що змінилося — це з’явилися трохи більше маршрутів пересування, — сказав він.

Йдеться про штурмові дії ворога, які він здійснював упродовж двох діб 7 та 8 лютого.

Як повідомляла АрміяInform, тоді бійці бригади «Спартан» знищили 127 штурмовиків рф, 15 одиниць техніки та захопили 7 полонених.

Це був уже другий масштабний штурм росіян у зоні відповідальності бригади на Покровському з початку лютого.

Під час першого бригада «Спартан» ліквідувала 80 ворожих штурмовиків, 20 одиниць техніки та захопила 2 полонених.

«Такого масштабного штурму ще не було»: 80 бійців ворога і 20 одиниць техніки знищив «Спартан» за один бій

Новий штурм був подібним до попереднього — ворог сподівався взяти кількістю та швидкістю, застосовуючи легку швидкісну техніку, щоб стрімко наблизитись до позицій Сил оборони.

— Противник, як і попереднього разу, задіяв мототехніку та кілька легкових автомобілів. Уся техніка була знищена.

Слід зауважити, що, крім безпосередньо відбиття активних штурмових дій противника, ми завдали ударів по його логістиці в точках накопичення.

Там ми також знищували як квадроцикли, так і легкові автомобілі. Це робилося, щоб унеможливити подальше пересування противника і продовження штурмових дій, — повідомив офіцер.

Прикметною особливістю штурмових дій ворога є відмова від застосування бронетехніки та ставка виключно на високомобільні маневрені швидкісні засоби пересування.

Це обумовлено тактичною метою ворога — якнайшвидше просунутися до позицій Сил оборони з метою проведення штурмових дій.

Зробити це дозволяють саме мотоцикли, квадроцикли та автівки. Натомість бронетехніка повільніша, тож має менше шансів дістатися переднього краю, не зазнавши ураження.

Певну роль відіграють також особливості рельєфу в зоні відповідальності бригади «Спартан».

— Стосовно того, що противник не застосовує важку техніку, а саме бронетехніку, бронеавтомобілі, МТЛБ, БМП, то це тому, що цього не дозволяє місцевість.

Крім того, більш ефективно задіяти мототехніку для того, щоб швидше доставити свою живу силу до наших бойових порядків для того, щоб їхня піхота могла у подальшому пересувалася далі проводити штурмові дії, — пояснив військовий.

Також звертає на себе увагу співвідношення ліквідованих та полонених російських окупантів.

Під час відбиття першого лютневого штурму воно становило 80 знищених до 2 полонених росіян, під час другого — 127 ліквідованих до 7 захоплених у полон.

— Стосовно співвідношення ліквідованих та поранених одиниць противника, живої сили, то скажу, що ми в бригаді ставимо пріоритети знищувати противника або брати його в полон, якщо він здається.

Крім того, для росіян не є пріоритетним завданням надання допомоги пораненим чи проведення їх евакуації.

Вже давно було помічено, що росіяни просто залишають своїх «трьохсотих» на полі бою напризволяще. Бо доки він живий і боєздатний, доти він має для них якусь цінність.

Коли ж ворожого солдата поранено і він не може виконувати завдання, він втрачає для них будь-яку цінність, — розповів Владислав Саєнко.

Це пояснює порівняно незначну кількість полонених, як порівняти з числом ліквідованих штурмовиків ворога.

— Загалом, це типовий для ворога особовий склад — це судимі особи, а також це особи, які в себе йшли у СЗЧ. Після того, як вони самовільно залишали частини, їх ловили і відправляли на штурмові дії, — повідомив заступник командира бригади «Спартан».

Більше інформації можна навести про двох полонених, захоплених під час першого з лютневих штурмів.

Як повідомляла АрміяInform, захоплені в полон окупанти розповіли, що йшли на завдання лише з автоматами та без екіпірування. А російські дрони, які супроводжували, потрібні були не для орієнтування на місцевості чи захисту, а щоб штурмовики-штрафники не втекли.

Полоненому Антону 44 роки, він з Оренбурзької області. У нього п’ять судимостей. Пішов воювати, щоб не отримати шосту. Контракт підписав торік у листопаді, за три місяці опинився в полоні.

Полоненому Олексію 43 роки, він з Кіровської області. Накопичив близько 400 тисяч рублів боргів за комунальні послуги й отримав «вибір» від своєї держави: тюрма або війна.

Раніше АрміяInform повідомляла, що 33-й штурмовий полк зачистив від окупантів один з населених пунктів на Запоріжжі.