Соціальна нерівність в Україні перетворилася на реальність, відчутну кожним українцем. Низькі зарплати, високі ціни, брак захисту прав працівників і постійне знецінення доходів призводять до зростання числа родин, які опиняються за межами економічного виживання.

Експерт з соціальної політики Андрій Павловський наголошує на тому, що справедлива оплата праці, покращення життя та зменшення бідності потребують термінових змін. Він вказує, що цi вимоги закріплені в Угоді про асоціацію з ЄС, Європейській соціальній хартії та конвенціях Міжнародної організації праці, які Україна вже ратифікувала.

Павловський вважає, що перші зміни повинні початися на законодавчому рівні. Необхідно знизити податкове навантаження на фонд заробітної плати, а також запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів та оподаткування розкоші для більш справедливого розподілу податкового тягаря.

Ще однією важливою темою є прив’язка прожиткового мінімуму до реальних потреб. Нинішній мінімум часто є лише формальністю і потребує перегляду, з урахуванням актуальних цін та вартості життя, зокрема витрат на житло, медичні послуги та освіту, відповідно до вимог Конвенції МОП №117.

Експерт зауважує, що і мінімальна заробітна плата повинна коригуватися з урахуванням сімейних потреб. Її розмір має забезпечувати не лише виживання людини, а й комфортне життя її родини, як це прописано в Конвенції МОП №131.

Необхідно також підвищити посадовий оклад для працівників першого тарифного розряду, щоб він перевищував мінімальну заробітну плату, а не був з нею на одному рівні.

Проблемкою залишається і індексація доходів. Завдання полягає в тому, щоб зміни в законодавстві дозволяли проводити індексацію для доходів, що не перевищують два прожиткових мінімуми для працездатних громадян, а поріг для індексації піднімався до 101%. Крім того, варто чітко обмежити максимальну суму доходів, що підлягають цій індексації.

На завершення, експерт зазначає, що без відповідальності реформи не матимуть ефекту. Люди повинні бути впевнені в суворих санкціях за порушення законодавства у сфері заробітної плати, зокрема за затримку виплат, з нарахуванням пені за кожен день прострочення, а також за будь-які прояви дискримінації в оплаті праці, включно з гендерними чинниками.